4997
Гурт «Друга ріка» 8 березня у «Палаці спорту» дасть концерт, який буде присвячений 30-річчю гурту. А напередодні колектив випустив нову пісню «Сім’я в онлайні». Про ці подіїі, а також про історію гурту і допомогу Силам оборони розповів лідер гурту «Друга ріка» Валерій Харчишин.
— Валерію, почнемо з вашої нової пісні «Сім’я в онлайні». Про що цей трек і як він народився?
— Усі пісні пишуться про особисте, якщо ти рок-музикант, живеш у гурті й маєш родину. Але починаючи з особистого, ти все одно приходиш до реалій сьогодення. Переймаєшся тим, чим живе більшість українських родин. На жаль, українці сьогодні — одна з найбільш розлучених націй у світі, і це гірка правда. Ця пісня — не ліки і не пігулка, яка може щось вилікувати. Це пісня прийняття сьогодення. Про те, як жити тут і тепер. Вона про те, що переживають тисячі родин, коли батько, син або чоловік на фронті, а його близькі — тут або за кордоном. Цю пісню сьогодні найлегше приміряти саме на військові родини.
— Цього року гурту «Друга ріка» виповнюється 30 років. Ви готуєте велике шоу в Палаці спорту. Що чекає на глядачів?
— 30 років — це серйозна дата. І наступний такий концерт буде вже за 30 років. Тому ми вирішили зробити справді грандіозне шоу. Це буде не просто концерт. Ми зіграємо 30 пісень — найкращі треки за всю історію гурту. Але свідомо залишили місце і для нових композицій, бо скоро виходить новий альбом. Цей концерт — не про минуле, а про сьогодення і майбутнє «Другої ріки». Ми дуже серйозно готуємося. Якщо зазвичай монтаж сцени триває кілька годин, то ми монтуємо її 4–6 днів. Це буде масштабно.
— Відомо, що концерт має і благодійну мету. Розкажіть про це.
— Так, головна місія — не просто святкувати, а допомагати. Ми збираємо кошти на евакуаційний катер, FPV-дрони та серверне обладнання для військових. Загальна мета — 15 мільйонів гривень. Уже зібрали понад 2 мільйони. Ми навіть провели закриту презентацію для друзів і зібрали там мільйон гривень. Розігрували лоти, виконували нові пісні — і люди донатили до 450 тисяч гривень за лот. Кожен квиток на концерт — це донат. А кожен донат — це наш захист.
— Чому саме 8 березня ви виступаєте в Палаці спорту?
— Ми обрали цю дату не випадково. Саме 8 березня відбувся наш перший великий концерт у Палаці спорту. Тоді ми встановили своєрідний рекорд — продали всі квитки за шість тижнів. Цього разу ми теж активно працюємо з аудиторією. Наприклад, продовжуємо проєкт «Труба кличе», де разом із музикантами та друзями подорожуємо різними місцями — школами, вокзалами, пунктами незламності — і запрошуємо людей на концерт.
— Ви також анонсували великий тур. Якою буде його географія?
— Плануємо 30 концертів Україною і 30 — Європою. Вперше виступимо в скандинавських країнах — Швеції та Норвегії. Також будуть концерти в Іспанії, можливо, в Італії. Від початку повномасштабної війни ми провели більше турів, ніж за всю попередню історію гурту. І продовжуємо це робити.
— Як усе починалося? З чого почалася «Друга ріка»?
— Усе почалося в Житомирі. Ми просто збиралися як клуб за інтересами, слухали The Cure, Depeche Mode, співали їхні пісні. Ми навіть не думали створювати гурт. Потім почали писати власну музику. Спочатку співали англійською мовою і називалися The Second River. А згодом, після фестивалю «Червона рута», перейшли на українську мову і стали «Другою рікою». Це було ще до того, як українська музика стала мейнстримом.
— Чи був момент, коли гурт міг не відбутися?
— Ні, такого варіанту ми навіть не розглядали. Ми просто не могли жити без музики. Були важливі події. Наприклад, коли ми виграли фестиваль і отримали 3000 доларів — на ті гроші купили перші нормальні інструменти і записали свої перші пісні. Це була величезна інвестиція для нас.
— Як війна вплинула на творчість гурту?
— Наші тексти завжди були чесними. Ми не вигадуємо штучних мотиваційних пісень. Ми просто говоримо правду. До речі, багато пісень про війну ми написали ще у 2013–2014 роках. Просто тоді радіостанції не хотіли їх брати. А сьогодні люди кажуть: «Які актуальні пісні». Бо ми завжди говорили про те, що відчували.
— Яку пісню ви вважаєте візитівкою гурту?
— Це залежить від покоління слухачів. Для когось це «Секрет», для когось «Три хвилини» або «Вже не сам». Але мене дуже тішить, що нові пісні, такі як «Сім’я в онлайні» чи «Залишаю дім», вже конкурують зі старими хітами і входять у топи. Це означає, що ми рухаємося вперед.
— І на завершення — ваші побажання українським військовим.
— Перш за все — витримки і здоров’я. Пам’ятайте, що ми — ваш надійний тил. Ми завжди будемо поруч і будемо підтримувати вас до перемоги. Дякуємо кожному захиснику і захисниці. «Друга ріка» з вами.
