Сьогодні, 16 лютого The Weeknd (Абель Тесфає) виповнюється 36 років. Дивно думати про це, згадуючи той самий безіменний мікстейп, що колись підірвав мережу.
Ми в редакції BLIK.UA вирішили розібратися, як The Weeknd примудрився не набриднути світові за півтора десятиліття.
The Weeknd: від канадських підворіть до вершини Олімпу
The Weeknd. Фото: Getty Images
Усе почалося з повної анонімності. Пам’ятаєте 2011 рік? Ніхто не знав, як він виглядає. Був лише голос – тонкий, майже потойбічний, і ці брудні, чесні тексти про вечірки, від яких стає млосно.
Тоді здавалося, що це черговий нішевий артист для депресивних підлітків. Але Абель вирішив інакше.
Він майстерно перевтілювався. То він – побитий персонаж у червоному піджаку зі шрамами з епохи «After Hours», то сивий старий, що застряг у чистилищі радіоефіру.
«Хлопець зі шрамами та неоном» – це відсилка до його найгучніших перформансів: від «закривавленого» обличчя в епоху After Hours до сяйва неонових вогнів нічного міста, що стали його фірмовим візуальним кодом.
Це не просто музика – це серіал, де ми з вами глядачі вже багато сезонів поспіль.
Феномен The Weeknd, що заперечує логіку
Його порівнювали з Майклом Джексоном так часто, що це стало моветоном. Проте частка правди тут є.
Тесфає взяв поп-музику, вивернув її навиворіт і додав туди стільки темряви, скільки дозволяли цензори. І, що найцікавіше – люди це «проковтнули».
Кожна його пісня обговорювалася як культурний зсув, бо він не боїться бути відразливим у своїй відвертості.
Абель – це про самотність у натовпі. Навіть коли він виступає на Super Bowl перед мільйонами, у його очах читається ота сама дистанція.
Він ніби тут, але водночас десь у паралельному всесвіті, де завжди ніч і світять лише неонові вивіски Торонто.
Особисте, що стало публічним у The Weeknd
Його романи ставали сюжетами для цілих альбомів. Белла Хадід, Селена Гомес – ці імена вплетені в його дискографію щільніше, ніж у світську хроніку.
Але Weeknd не просто жаліється на розбите серце. Він препарує свої почуття з хірургічною точністю.
Часом це виглядає жорстоко, часом – до болю знайомо кожному, хто хоч раз чекав на дзвінок о третій ночі.
Що цікаво – він навчився керувати хайпом. Коли всі чекають від нього драми, він випускає синті-поп у стилі вісімдесятих. Коли чекають танців – іде у важку психоделіку. Ця непередбачуваність і тримає його на плаву в океані одноденних зірок.
Естетика The Weeknd як релігія
The Weeknd. Фото: Getty Images
Ви помітили, як змінився візуальний код сучасної поп-культури завдяки йому? Ці нуарні фільтри, розмиті вогні міста, естетика «дорогого розпачу». Він продав нам смуток як щось елітне.
На сторінках BLIK.UA ми не раз фіксували, як молоді артисти копіюють його манеру – від зачіски до специфічного використання автотюну. Але копія завжди програє оригіналу, бо в Абеля є те, що не купиш – щира відірваність від реальності.
Погляд The Weeknd у завтрашній день
Шістнадцяте лютого 2026 року – це не просто дата в календарі. Це точка, де артист, здається, остаточно прощається зі своїм его «The Weeknd».
Він уже натякав, що цей етап завершено. Можливо, далі ми побачимо просто Абеля Тесфає – актора, режисера чи продюсера.
Або ж він знову вигадає щось таке, від чого всі будуть ще довго приходити до тями.
Читати по темі

3941