2222
Хаотичний вигляд спіральної галактики NGC 1792 виявився наслідком гравітаційної взаємодії, що різко прискорила народження нових зірок.
NGC 1792 розташована на відстані понад 50 мільйонів світлових років у сузір’ї Голуба. Вона має зміщене яскраве ядро та пухнасті спіральні рукави. Така структура виглядає нерівною і майже безладною. Саме ця асиметрія вказує на активні внутрішні процеси.
Спіральні галактики визначають як «системи з обертовим диском зірок, газу та пилу». У NGC 1792 ці елементи перебувають у нестабільному стані. Рукави не формують чіткої симетрії. Це свідчить про сильні зовнішні впливи.
Галактика належить до класу «галактик зі спалахом зореутворення», тобто «об’єктів, що формують зірки значно швидше за середній темп». Її газові хмари активно стискаються. У результаті виникають численні нові зорі. Яскравість галактики перевищує очікування для її маси.
Причиною цього процесу стала близькість більшої галактики NGC 1808. Гравітаційне тяжіння збурює газ у NGC 1792. Найінтенсивніше зореутворення відбувається з боку, зверненого до сусіда. Гравітація тут діє як пусковий механізм.
Нове зображення «Габбла» поєднує дані за кілька років. Воно дозволяє глибше зазирнути в структуру галактики. Особливо помітні яскраво-червоні ділянки в рукавах. Вони пов’язані з активним народженням зірок.
Це світіння називають «H-альфа-випромінюванням», тобто «світлом, яке виникає під час рекомбінації іонізованого водню». Воно з’являється під дією ультрафіолету від молодих зірок. Такі області є надійними маркерами зореутворення. Вони показують, де галактика зараз найбільш активна.
NGC 1792 дає астрономам змогу вивчати взаємодію газу, зірок і наднових. Подібні об’єкти допомагають зрозуміти, як зіткнення змінюють галактики. Хаос у формі виявився джерелом космічного оновлення.
Хаббл показав галактику зі спалахом народження зірок з’явилася спочатку на Цікавості.
