5407
Дані, зібрані обсерваторією імені Вери Рубін ще до початку її основної наукової програми, вже змінюють уявлення вчених про природу астероїдів. Під час попередніх спостережень телескоп виявив у головному поясі між орбітами Марса і Юпітера об’єкти з надзвичайно високою швидкістю обертання, що суперечить усталеним теоретичним моделям.
Найбільш вражаючим прикладом став астероїд 2025 MN45 діаметром близько 710 метрів. Він здійснює повний оберт лише за 1,88 хвилини — значно швидше за так званий бар’єр обертання у 2,2 години. Згідно з класичними уявленнями, астероїди такого розміру при подібній швидкості мали б розпадатися під дією відцентрових сил.
Окрім цього об’єкта, дослідники зафіксували ще 18 астероїдів з «неможливо» короткими періодами обертання. Сукупність цих спостережень свідчить про те, що принаймні частина астероїдів може мати значно вищу щільність і структурну міцність, ніж вважалося раніше.
«Несподівана поширеність астероїдів розміром у кілька футбольних полів, які здійснюють повний оберт менш ніж за дві хвилини, змушує нас переглянути уявлення про формування та еволюцію їхнього обертання», — зазначає команда під керівництвом астрономки Сари Грінстріт з NOIRLab Національного наукового фонду США.
Малі тіла Сонячної системи — астероїди та інші уламки — є найчисельнішим класом об’єктів і зберігають інформацію про ранні етапи формування планет. Водночас вони складні для дослідження через свої невеликі розміри, низьку яскравість і постійний рух, що ускладнює створення детальних каталогів їхніх фізичних властивостей.
Однією з ключових цілей місії Рубіна є саме створення безпрецедентно повного огляду астероїдів. Під час дев’яти ночей спостережень з 21 квітня по 5 травня 2025 року телескоп зібрав дані про приблизно 340 тисяч об’єктів. На цій основі дослідники змогли визначити періоди обертання 76 астероїдів, більшість з яких перебували в головному поясі.
Дев’ятнадцять із них мали періоди обертання коротші за класичний бар’єр. Серед них виявили 16 швидких обертачів з періодами від 2,2 години до 13 хвилин, а також три надшвидкі об’єкти, що оберталися менш ніж за п’ять хвилин. Лише один з них був навколоземним астероїдом, тоді як решта перебували в головному поясі, де раніше очікували значно повільніші та стабільніші об’єкти.
Протягом десятиліть вважалося, що більшість астероїдів є так званими «купами уламків» — слабо зв’язаними гравітацією скупченнями каміння та пилу. Для таких тіл швидке обертання має призводити до руйнування. Нові результати свідчать, що ця модель не є універсальною.
За оцінками дослідників, 2025 MN45 повинен мати міцність, порівнянну з твердою породою, щоб зберігати цілісність при такій швидкості обертання. «Очевидно, що цей астероїд складається з матеріалу з дуже високою міцністю», — зазначає Грінстріт. Подібні об’єкти можуть бути рідкісними залишками надзвичайно сильних зіткнень у ранній історії Сонячної системи.
Виявлення великої кількості таких астероїдів є обнадійливим сигналом для майбутніх спостережень Рубіна та для місій на кшталт апарата NASA «Люсі», який досліджує астероїди зблизька. Розширення вибірки надшвидких обертачів може суттєво змінити уявлення про внутрішню будову астероїдів, їхню історію зіткнень і, зрештою, про формування та еволюцію всієї Сонячної системи.
Результати дослідження опубліковані в журналі The Astrophysical Journal Letters.
Рекордний астероїд обертається так швидко, що повинен розірватися на шматки з’явилася спочатку на Цікавості.
