
Тепло принципово відрізняється від світла й звуку, оскільки поширюється шляхом «дифузії» і не формує керованих променів або хвиль.

Саме ця властивість ускладнює керування тепловими слідами та взаємодією об’єктів із довкіллям. Традиційні підходи спираються на товсту ізоляцію або масивні пасивні конструкції. Компактні методи контролю тепла довгий час залишалися недоступними. Інженерні рішення не дозволяли радикально змінювати теплову картину.
Запропонований підхід демонструє можливість «теплового суперрозсіювання». Невеликий об’єкт змушують теплово поводитися як значно більший. «Цей підхід дозволяє маніпулювати тепловим слідом, виходячи за межі фізичних розмірів», зазначають автори. Ефект досягається без зміни самого об’єкта.
Основою методу є «трансформаційна термотика», яка перепроєктовує шляхи теплопереносу. Теоретичні моделі вимагали «від’ємної теплопровідності», що суперечить термодинаміці. Саме ця вимога блокувала практичну реалізацію. Проблему вирішили за допомогою активного підходу.
Замість неможливих матеріалів використано «теплову метаповерхню» з керованими нагрівальними та охолоджувальними елементами. Вони локально вводять або відводять тепло вздовж межі. Така система діє як розподілений тепловий насос. Закони фізики при цьому не порушуються.
Експеримент показав, що невелика ізольована область може імітувати об’єкт із радіусом у дев’ять разів більшим. «Суперрозсіювач підсилює теплове розсіювання в дев’ять разів», повідомляють дослідники. Чисельне моделювання підтвердило результат. Метод відкриває нові можливості для теплового камуфляжу та енергоменеджменту.
Вчені навчилися штучно збільшувати тепловий слід об’єктів з’явилася спочатку на Цікавості.

3123