3870
Іноді, аби краще сформулювати, чого хочеться, можна почати з того, чого не хочеться
З мріями, бачу, останній час кепсько. Але без мрій — зовсім сумно.
Так от. Весь період зимових свят Святий Миколай дав нам для того, аби ми призупинилися, подумали про те, чого досягли, відчули, до чого готові. І почали-таки мріяти. І склали план.
Незалежно від того, який підхід вам більше імпонує — вірити в дива й кидати в бокал з ігристим попіл від папірчика з бажанням, чи складати в табличці таймлайн проєкту, — існують певні поведінкові звички, які стають на заваді реалізації мрій.
І мова зараз не про зовнішні чинники (важко уявити, скільки мрій і бажань щодня руйнується через дії ворога). Мова про наші власні вчинки, які нам же самим шкодять. І, поки до процесу складання новорічних списків є ще деякий час, хочу швиденько пробігтися по тих (науково доведених) звичках.
Наприкінці — магічне домашнє завдання.
Звичка №1. Відсутність вдячності
Якщо коротко, відсутність вдячності за те, що у вас є, це знецінення ваших же мрій.
Перечитайте ще раз це речення.
Відсутність вдячності за те, що у вас є, це знецінення ваших же мрій
Вірите ви мені чи ні, але все прекрасне, що ви зараз маєте, ви колись захотіли. Усвідомити це і подякувати (і за невдачі, до речі, теж, бо це ваш досвід, ваше навчання життя) — означає легалізувати результат, дати мозку винагороду за роботу, а ще дати собі можливість порадіти процесу, шляху, а не тільки результату, який вже вдалося досягти — або ще ні.
Перш ніж складати заповітний список, перелічіть окремо те, за що ви вдячні року, що минає. І собі.
Звичка №2. Тягнути зайве
Іноді, аби краще сформулювати, чого хочеться, можна почати з того, чого не хочеться.
Мова тут не про землетруси, цунамі та росіян, а радше про власні риси, звички, активності, а ще людей, які, скажімо так, не герої ваших мрій. Подякуйте за урок — і відпустіть. Йдіть у майбутнє з полегшенням.
Звичка №3. Невміння чути себе
У кожного з нас є глибинні потреби. Відчуття безпеки та свободи робити те, що хочеться. Любов. Знання, що ми корисні, потрібні. Творча реалізація.
Якщо ви чуєте себе, ваші мрії так чи інакше відображають ваші глибинні потреби. Щось, що вам — а не мамі-суспільству-дітям — конче потрібно.
Звичка №4. Орієнтація на фейкові цінності
Соцмережі, лідери думок, реклама та ЗМІ обіцяють нам щастя від певних речей, продуктів, занять. Ми ведемося, тому що дуже хочемо, аби щастя, як пігулку, видавали на запит.
Аби зрозуміти, чи дійсно вам це потрібно, ставте собі запитання: «Що я хочу відчути, коли отримаю це?». Якщо відповідь на третину складається з бажаного ставлення оточення до вас, це маркер того, що ви хочете «картинку», а не «сутність».
Звичка №5. Нереалістичні очікування
Один із моїх «улюблених» пунктів. Ми хочемо дива, і прямо зараз! Миттєво!
Втім, більшість мрій складаються з маленьких кроків, манюсіньких рішень, рутини найнудніших дрібниць — але часто ті, хто вірить в дива, до цього не готові.
Звичка №6. Самосаботаж
Це коли ви чітко розумієте, чого хочете, але дієте всупереч цьому, тобто робите щось прямо протилежне.
Припустимо, ви хочете відмовитися від алкоголю, але щоразу, коли колега за обідом пропонує замовити ще й келих вина, ви автоматично кажете: «А давай!».
Чому ви це робите? Причин самосаботажу багато: це і страх щось змінити (адже набагато легше йти за засвоєним роками алгоритмом), і якісь дитячі ментальні «татуювання» (моє улюблене — «не висовуйся!»), і просто заборона самому собі жити своє найкраще життя. Що з цим робити? В кінці дня робіть «аудит рішень» — поставте собі три запитання:
- Що я збирався робити сьогодні?
- Що я зробив натомість?
- Що я думав/відчував в той момент?
Працюйте з останнім пунктом, і надалі будете більш усвідомлено робити вибір.
Звичка №7 «А що як нічого не вийде?»
«А що як вийде?» — магічна фраза. Дійсно магічна. Є у мене в активі і ще одна, і вони чудово працюють в парі: «А я все ж таки спробую!» Дарую. Беріть собі у вжиток.
Коли нічого не хочеться
Дуже розумію. Режим «виживання» не дуже сприяє увімкненню режиму «мріяти». Чому? Тому що «мріяти» та і взагалі «хотіти» вимагає чимало енергії.
А ми її витрачаємо… на ще одну безсонну ніч. Страх. Втому. Переживання за рідних. Стрес на роботі. Стрес через дітей. Горе. Розчарування.
Втім, бажати необхідно щоб жити. І це «вміння» реально собі повернути.
Перш за все, налагодьте собі «живлення». Сон, їжа, відпочинок, приємне спілкування, мінімальна фізична активність і навіть хобі — все це реально собі забезпечити навіть в тих пекельних умовах, в яких ми з вами живемо. Якщо за 4 роки ви ще не привчилися приділяти час собі — ось вам різдвяні знаки: крихітка, вже точно час!
Пробуджуйте свої бажання. Періодично, декілька разів на день, питайте себе — чого мені хочеться саме зараз? І, за можливості, робіть це:
— обійняти дитину;
— капучино з корицею;
— послухати ту саму пісню і злегка підтанцьовувати під неї в піжамі.
Нехай це стане щоденним ритуалом — робити для себе щось геть не необхідне, дрібне, але приємне, просто тому, що захотілося.
А тепер — домашнє завдання. Посидьте, подумайте і дайте собі відповідь на три запитання:
1. За що я вдячний сьогодні?
2. Про що я мрію саме для себе і виключно для себе, а не для інших?
3. Що найменше з того, що я можу зробити на шляху до цієї мрії прямо зараз, просто в цей момент?
І зробіть це.
Правова інформація. Ця стаття має винятково інформаційний характер і не замінює професійної психологічної консультації. NV не несе відповідальності за будь-які рішення, ухвалені читачем на основі матеріалів сайту.
