4671
Це, як відомо, — старий спосіб виправити кислотність ґрунту й повернути йому силу. Та попри простоту, цей метод приховує декілька тонких нюансів. Знати їх важливо, щоб “білий порох” працював на користь, а не навпаки.
Не варто вносити вапно одночасно з гноєм
Річ у тому, що вапно вступає в реакцію з органікою й азотом, “вивільняючи” аміак і зменшуючи поживну цінність добрив. В результаті город не отримує того, на що господар розраховував, а інколи навіть страждає від дисбалансу живлення. Виправити ситуацію просто: органічні добрива вносять восени, а вапно — не раніше ніж через 3–4 тижні.
Не можна вапнувати під деякі культури
Дійсно, є рослини, що реагують на вапно, як на небажаного сусіда. До таких належать картопля, полуниця, щавель, ріпа, морква та брусниця. На перший погляд, вони можуть рости як завжди, але з часом знижується смак, врожайність або з’являються специфічні хвороби ґрунту. Для таких культур краще вапнувати ділянку заздалегідь — хоча б за сезон до посадки.
Не слід розкидати вапно по мерзлому або надто сухому ґрунту
Щоб вапно працювало, воно має взаємодіяти з вологою. На сухій землі порошок просто лежить зверху, не проникаючи в шар ґрунту, де відбувається головна робота — нейтралізація кислотності. На мерзлій землі ефект буде ще слабшим. Найкращий момент — волога осінь або рання весна, коли земля ще не пересохла, але й не надмірно мокра.
Не варто вапнувати щороку
Існує міф, що вапно — універсальне лікування для землі і його можна сипати регулярно. Та надмірна лужність здатна так само нашкодити, як і висока кислотність. Ґрунт втрачає структуру, гірше засвоює мікроелементи, зменшується різноманіття корисних мікроорганізмів. Городники радять проводити вапнування раз на 3–4 роки, попередньо вимірявши кислотність ґрунту.
