2384
Команда нейробіологів під керівництвом Інцзе Лю з Північнокитайського університету науки і технологій встановила, що мозок реагує на брехню по-різному залежно від соціального контексту — зокрема, від того, хто говорить і яку потенційну вигоду несе повідомлення.
Дослідження, опубліковане в JNeurosci, показало, що спільна активність певних ділянок мозку дозволяє передбачити, чи повірить людина у неправду, — і зробити це буквально за лічені секунди.
Учасники експерименту — 66 добровольців — спілкувалися через комп’ютерні екрани, обмінюючись інформацією, що могла призвести до «виграшу» або «втрати» для обох сторін. Як пояснює співавтор Руї Хуан, «ми обрали контексти виграшу і втрати, щоб показати, як люди змінюють своє прийняття рішень під впливом потенційних винагород або покарань». Коли ситуація передбачала можливість вигоди, рівень довіри до повідомлення зростав, навіть якщо воно було неправдивим.
Нейровізуалізаційний аналіз виявив підвищену активність у зонах мозку, пов’язаних з винагородою, оцінкою ризику та розумінням намірів інших людей. Найцікавіше, що коли обманщиком виступав друг, спостерігалася синхронізація нейронної активності між обома учасниками. У контексті виграшу ця синхронність посилювалася в центрах винагороди, а у випадку втрати — у ділянках, що відповідають за аналіз ризику.
Ці спільні нейронні коливання дозволили дослідникам передбачити, чи піддасться людина обману, ще до того, як вона усвідомить своє рішення. На думку Лю, це демонструє, що довіра й очікування винагороди можуть тимчасово приглушувати критичне мислення, особливо у взаємодії з близькими людьми. Отже, наша віра в брехню є не просто когнітивною помилкою, а відображенням роботи соціального мозку, який оцінює не лише правдивість слів, а й ціну стосунків.
Вчені з’ясували, як мозок реагує на обман і вигоду з’явилася спочатку на Цікавості.
