2390
Ми радимо використовувати звичайні міцні мішки, адже в них зручно закладати суміш і вони не потребують додаткових витрат. Принцип простий: чим різноманітніші рослинні рештки потрапляють у мішок, тим швидше відбувається компостування і тим поживнішим виходить готовий склад. Листя має одну поживну цінність, трава чи бадилля — іншу, а разом вони створюють збалансовану масу.
Спочатку мішок наповнюють приблизно на чверть будь-яким наявним рослинним матеріалом. Якщо листя свіже й вологе після дощу — це чудово, адже вологий матеріал переробляється швидше. Коли ж листя сухе, варто злегка зволожити його розчином карбаміду. Досить невеликої кількості, щоб забезпечити азот і прискорити роботу мікроорганізмів.
Однорідні маси, наприклад, саме лише листя, швидко злежуються, ніби сторінки в книжці, і перекривають доступ повітря. Через це процес затягується, тому важливо додавати різні компоненти. Добре працює бур’ян разом із землею та корінням — він приносить і мікрофлору, і корисні елементи. Якщо є трохи гною або пташиного посліду, це теж значно прискорює компостування.
Після кожного шару листя чи трави варто додати трохи землі або зеленої маси, поступово заповнюючи мішок так, щоб залишити трохи повітря зверху. Коли мішок заповнений, у його нижній частині роблять кілька невеликих отворів, щоб виходила зайва волога й надходило повітря. Це допомагає уникнути гниття й забезпечує саме компостування.
Наповнений мішок досить просто поставити під навіс, щоб на нього не потрапляли опади. Більше нічого робити не потрібно. До весни всередині утворюється пухкий, темний, поживний компост, який можна одразу використовувати на грядках. Ми радимо не ускладнювати процес і користуватися доступними матеріалами, адже прості рішення часто працюють найкраще.
