2431
Більшість водіїв навіть не задумуються, який тип зчеплення стоїть між двигуном і коробкою передач. На заводі вже вирішили – і власник авто просто користується. Але від цієї деталі залежить не лише плавність перемикання, а й довговічність усього приводу, попереджає Jalopnik.
Мокре зчеплення, як підказує назва, працює в оливі. Така система відводить тепло, зменшує знос і забезпечує м’яке вмикання. Інженер із Києва Андрій Шумило пояснює: «У міському русі, де постійні зупинки й старт, мокре зчеплення живе довше. Воно не гріється і не підгорає». Цей тип часто ставлять у кросовери, мотоцикли з великим пробігом або машини з роботизованими коробками.
Коли водій натискає педаль, пластини в зчепленні роз’єднуються, даючи змогу змінити передачу без ривка. Після відпускання педалі вони знову стискаються, і потік енергії повертається на колеса. Усе це відбувається за лічені частки секунди. Мінус – складніше обслуговування. Олива швидше забруднюється, тому доводиться частіше її міняти.
Сухе зчеплення – повна протилежність. Воно працює без оливи, а значить, немає втрат потужності на перемішування рідини. «Такі системи ставлять у спортивних авто й мотоциклах, бо вони забезпечують блискавичну реакцію на натиск педалі», – говорить механік із Львова Ігор Демчук. Проте є нюанси: шум, швидкий знос і неприязнь до пробок. Без мастила диски гріються й стираються швидше, тому потребують частого огляду.
Сухе зчеплення дає відчуття прямого зв’язку між двигуном і колесами, тому його обирають гонщики. А от для щоденного міського руху мокре виглядає практичнішим. Воно витримує більше крутного моменту, тихіше й не вимагає постійного втручання.
Фактично обидві системи роблять одне й те саме – передають крутний момент від мотора до коробки. Різниця лише в тому, як вони поводяться під навантаженням і як впливають на комфорт. Знання цих нюансів допоможе не лише розуміти свій автомобіль, а й вибрати правильний тип трансмісії під власний стиль їзди.
