2399
Нове дослідження вказує на можливу присутність невидимої планети в межах зовнішньої Сонячної системи — так званої “Планети Y”, що могла викликати 15-градусне викривлення орбіт об’єктів Поясу Койпера.
Астрофізики з Прінстонського університету — Амір Сірадж, Крістофер Чиба та Скотт Тремейн — виявили аномалію в розподілі об’єктів за орбітою Нептуна. Зокрема, між 80 та 200 астрономічними одиницями від Сонця (а.о.) орбіти 154 транснептунових об’єктів мають систематичне відхилення від площини Сонячної системи на 15 градусів. “Ця робота не є відкриттям планети, але це, безумовно, відкриття головоломки, для якої планета є ймовірним рішенням”, — заявив Сірадж.
Щоб підтвердити це, вчені провели симуляції N-тіла, які змоделювали гравітаційний вплив на орбіти об’єктів Поясу Койпера. Найкраща відповідність спостереженням виникла у сценарії, де в зовнішній Сонячній системі існує невелика планета — від Меркурія до Землі за розміром, яка рухається на відстані 80–200 а.о. з нахилом 10 градусів. Ймовірність хибнопозитивного результату оцінюється як низька — лише 2–4%, що робить гіпотезу більш переконливою.
Це відкриття має важливе значення на тлі триваючих пошуків гіпотетичної Планети Дев’ять, яка, за припущеннями, перебуває ще далі — на відстані понад 400 а.о. “Це може стати ключем до розробки нових методів пошуку і вдосконалення астрономічних інструментів”, — зазначають дослідники у статті, опублікованій в Letters of the Royal Astronomical Society.
Завдяки удосконаленим методам корекції на спостережувальні упередження, команда отримала більш точну модель розподілу об’єктів у Поясі Койпера. Пояс, що простягається від 30 до 50 а.о., досі лишається малодослідженим через надзвичайну слабкість світла, яке відбивають об’єкти, та відсутність теплового випромінювання через дуже низьку температуру.
Пояс Койпера — це не лише сховище малих тіл, але й чутливий гравітаційний індикатор прихованих масивних тіл. Якщо орбіти в певному секторі мають узгоджене відхилення, то ймовірно, що поруч знаходиться велике тіло, яке їх збурює. “Якщо поблизу немає планети, об’єкти повинні обертатися рівномірно”, — резюмує Сірадж.
Хоча дослідження не пропонує прямого виявлення планети, воно закладає підґрунтя для спрямованих пошуків потенційної “Планети Y” — нового, ще невідомого світу, який міг причаїтися серед темних глибин Сонячної системи. Це може повторити історію відкриття Нептуна й Плутона, які були знайдені за допомогою орбітальних аномалій, а не прямого спостереження.
Таким чином, нове дослідження посилює гіпотезу про існування ще однієї, меншої, але ближчої планети, що доповнює потенційний “зоопарк” прихованих тіл у нашій зоряній системі. І хоча Планета Y поки лише гіпотеза, вона вже стає об’єктом великої зацікавленості майбутніх дослідницьких проєктів.
Невидима Планета Y може викривляти пояс Койпера з’явилася спочатку на Цікавості.
