2399
Дослідники з Техаського університету A&M виявили, що нанопластик, який зазнав впливу морського середовища, може проникати крізь захисний бар’єр шкіри — відкриття, що має важливі наслідки для токсикології та екологічної медицини.
У статті, опублікованій у журналі Science of the Total Environment, команда під керівництвом доктора Вея Сюя дослідила, як мікроскопічні пластикові частинки змінюються після взаємодії з морською водою. Ці частинки покриваються шарами з білків, органічних молекул і токсинів — так званими «екологічними покриттями». Як зазначає Сюй, «після потрапляння в навколишнє середовище частинки можуть взаємодіяти з безліччю матеріалів, які змінюють їхню поверхню, і це впливає на те, як вони поводяться в організмі».
Команда створила нанопластикові намистини, занурила їх у морську воду біля узбережжя Корпус-Крісті, а потім протестувала на вирощених клітинах шкіри. Через два тижні частинки набули нових поверхневих шарів, які дозволяли їм уникати імунної відповіді. «Це схоже на камуфляж — покриття допомагає частинкам довше залишатися всередині клітин і уникати систем “утилізації сміття”», — пояснює Сюй.
Результати показали, що нанопластик із природним покриттям може накопичуватися всередині клітин шкіри, імітуючи властивості біологічних молекул. Це відкриття свідчить, що вплив навколишнього середовища суттєво ускладнює оцінку токсичності таких частинок. «Було дуже важливо побачити, як намистини з екологічним покриттям краще уникали атаки імунної системи», — додав учений.
Науковці також підкреслюють потребу у стандартизації досліджень нанопластиків, адже зміни клімату та забруднення можуть впливати на типи покриттів у майбутньому. «Я бачив, як студенти аналізували одну й ту саму частинку і отримували різні результати, бо не враховували вплив середовища. Нам потрібна краща узгодженість у довгостроковій перспективі», — наголошує Сюй.
Наразі команда продовжує досліджувати інші типи екологічних покриттів — зокрема ті, що виникають під час цвітіння водоростей або змішування води з промисловими токсинами. Це, за словами Сюя, допоможе створити більш повну картину того, як нанопластик взаємодіє з живими тканинами та які ризики він становить для здоров’я людини у змінюваному навколишньому середовищі.
Нанопластик із моря може проникати крізь шкіру людини з’явилася спочатку на Цікавості.
