2394
Аналіз антарктичного льоду показав, що глобальне похолодання XV століття могло бути спричинене не одним, а двома синхронними вулканічними виверженнями.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Communications Earth & Environment (2025), свідчить, що відома «подія 1458/59 року н. е.» — одне з наймасштабніших вивержень за останнє тисячоліття — мала подвійне джерело. Команда дослідників із Кореї та Росії, проаналізувавши крижані керни з Антарктиди, виявила, що у цьому кліматичному епізоді могли одночасно брати участь тропічний вулкан Кувае (Вануату) та один із південних вулканів — ймовірно Реклус (Чилі).
Як пояснюють автори, у льодових зразках знайдено мікроскопічні уламки вулканічного скла — криптотефру, що має бімодальний хімічний склад. Половина уламків відповідає складу Кувае, тоді як інша частина має схожі, але не ідентичні ознаки попелу вулкана Реклус. «Спостережуваний бімодальний склад скляних осколків вказує на майже одночасні виверження тропічного та позатропічного вулканів», — зазначають дослідники. Така знахідка стала ключовим аргументом на користь гіпотези про подвійне джерело виверження, яке й призвело до багаторічного охолодження клімату.
Під час подальшого аналізу дослідники врахували вплив вітрових потоків на поширення вулканічного попелу. Було з’ясовано, що спершу до Антарктиди потрапили грубі частинки з південного вулкана, а згодом — дрібніші фрагменти тропічного походження. Ця послідовність підтвердила, що події у двох різних півкулях були майже синхронними. Виверження спричинили потужні викиди сірчистого газу, які піднялися у стратосферу, утворивши аерозольну завісу, що зменшила кількість сонячного випромінювання та викликала десятиліття похолодання, особливо у Північній півкулі.
Разом із розв’язанням старої загадки, науковці відкрили нову: точне розташування невідомого південного вулкана досі не встановлено. «Ідентичність недокументованого Південного вулкана залишається невідомою», — зазначено у статті. Нині тривають геологічні пошуки його залишків у Патагонії та суміжних районах Південної Америки. Вчені припускають, що його виверження могли бути масштабнішими, ніж вважалося раніше, але докази поховані під товстими шарами льоду або осадів.
Дослідження має значний внесок у кліматологію та вулканологію, оскільки дозволяє краще моделювати вплив великих вивержень на атмосферу Землі. Автори підкреслюють, що для підвищення точності прогнозів майбутніх кліматичних змін необхідно враховувати подвійні шлейфи з різних півкуль. Це допоможе уточнити, як взаємодіють вулканічні аерозолі у глобальному масштабі та як вони впливають на температуру й циркуляцію атмосфери.
Таким чином, антарктичний лід не лише зберіг хімічну пам’ять про найзагадковіше вулканічне виверження середньовіччя, але й виявив прихований механізм кліматичних змін, що діяв на планету понад пів тисячоліття тому.
Два вулкани спричинили похолодання у XV столітті з’явилася спочатку на Цікавості.
