Чому в дзеркалі ми маємо красивіший вигляд, ніж на фото: чому так відбувається

Навіть якщо ви вмієте тримати у вузді внутрішнього критика, факт залишається фактом: дивитися в дзеркало нам здебільшого подобається набагато більше, ніж фотографуватися. З чим це пов’язано.

Цікаве спостереження: нам не тільки більше подобається своє відображення в дзеркалі, а й те, який вигляд ми маємо на знімках, зроблених на фронтальну камеру. А ось коли нас фотографують збоку, результат може не порадувати. Психологи пояснюють, чому так відбувається.

Мозку подобається симетрія

Так уже ми влаштовані: якщо правий бік майже нічим не відрізняється від лівого, це нам дуже подобається. Симетрія здається чимось здоровим, правильним, безпечним, збалансованим і впорядкованим.

Найчастіше відображення в дзеркалі нам теж подобається лише з певного ракурсу — де ми можемо “схопити” цю симетрію. Те саме — з селфі, ми вміємо повернутися так, щоб обличчя здавалося більш “правильним”. На фотографіях же ми бачимо нас у незвичній і реалістичній манері — це не дає змоги почуватися конвенційно гарними.

Те, як нас бачать, — лякає

Ми звикаємо до свого відображення в дзеркалі, і мозок сприймає його як щось нормальне, звичне і комфортне. Цей психологічний феномен називається “ефектом знайомості” або mere-exposure effect, він свідчить про те, що ми надаємо перевагу речам, які бачимо частіше. Коли нас фотографують на звичайну камеру, ми раптом розуміємо, якими нас бачать збоку інші люди, — і це видається незвичним і відразливим. Аж до того, що ми буквально не впізнаємо себе на знімках. А ось селфі на фронтальну камеру схожі на наше дзеркальне відображення — а тому вони здаються більш приємними.

Високий рівень самокритики

На фотографіях ми, як правило, бачимо найдрібніші недоліки, аж до вії, що склеїлася, або чорної пори. Іноді цих речей у дзеркалі ми просто не помічаємо, тому нам здається, що на знімках ми виходимо значно гіршими.

Спотворення перспективи

Знімки на звичайну камеру деколи спотворюють перспективу, що робить риси обличчя асиметричнішими — мозок зчитує це як відхилення від звичного образу й видає негативну реакцію “Господи, який я некрасивий!”.