3795
Малина – культура з великим потенціалом. Вона швидко вступає в плодоношення, радує щорічним урожаєм, цвіте пізно й легко уникає весняних заморозків. Господині часто відзначають, що ця ягода невибаглива, однак, якщо нехтувати доглядом, вона розповзається, загущує насадження, а врожай залишається мізерним. Тому важливо створити для малини правильні умови.
У природі дика малина чудово росте на сонячних галявинах і узліссях, захищених від вітру. Там земля багата на перегній, перепрілі листя, кору та гілки. Саме це і є підказкою для садівників: щоб отримати солодкі та великі ягоди, потрібно відтворити для неї максимально близькі до природних умови.
Господині радять обирати для малини ділянки, добре освітлені сонцем і водночас захищені від протягів. Уздовж рядів варто встановлювати опори, аби стебла не лягали на землю під вагою ягід.
Догляд за малиною передбачає й правильну формування кущів. У літніх сортів залишають лише кілька найсильніших пагонів, а решту вирізають. Восени добре визрілі стебла вкорочують приблизно до двох метрів, і вони зимують, щоб наступного року дати урожай. Ремонтантну малину восени зрізають повністю, адже плодоносить вона на нових пагонах, які також потребують прорідження.
Ґрунт під малиною повинен бути родючим і пухким. Коріння у цієї культури розташоване близько до поверхні, тому землю не перекопують, а лише мульчують соломою, перегноєм, тирсою чи корою. Особливо важлива вологість: малина не переносить посухи, при нестачі води ягоди дрібнішають і втрачають смак.
Щоб захистити насадження від хвороб, радять ще навесні, відразу після розпускання бруньок, обприскати кущі бордоською рідиною. Перед цвітінням доречно використовувати біопрепарати, наприклад триходермін, який допомагає від сірої гнилі. А уражені гілки з ознаками шкідників чи хвороб краще вирізати й спалити.
Малина здатна щедро віддячити турботливому садівнику. Трохи уваги до ґрунту, вологи, формування та захисту – і вже наступного літа кущі потішать рясними й солодкими ягодами.
