2437
Космічні польоти сильно впливають на людський організм, і очі не є винятком. Багато астронавтів стикаються з погіршенням зору, яке отримало назву синдром просторово-асоційованих нейроокулярних змін (SANS). Дослідники зі США створили новий інструмент на основі штучного інтелекту, який може передбачати ці ризики ще до старту.
Хоча після повернення на Землю симптоми SANS можуть частково зникати, іноді проблеми зі зором залишаються назавжди. Завдяки новій розробці можна виявляти людей із підвищеним ризиком і вживати заходів ще до початку польоту.
Офтальмолог Алекс Хуанг із Каліфорнійського університету в Сан-Дієго пояснив, що дослідники використовують штучний інтелект, щоб надати лікарям інструмент для прогнозування проблеми, яка виникає саме в космосі, ще до того, як астронавти залишать Землю.
Навчання моделі відбувалося на суперкомп’ютері університету. Для аналізу використовувалися знімки очей не лише астронавтів, а й людей, які проходили спеціальні тренування в умовах, що імітують мікрогравітацію. Щоб збільшити обсяг даних, дослідники поділили кожне зображення на тисячі фрагментів.
У результаті штучний інтелект зміг передбачати розвиток SANS з точністю 82 відсотки навіть на тих знімках, які не були використані під час навчання.
За словами офтальмолога Марка Крістофера, ще одне важливе відкриття полягає в тому, що зміни в очах під час симуляцій на Землі дуже подібні до тих, що виникають у космосі. Це доводить, що дослідження здоров’я астронавтів можна проводити на основі наземних експериментів.
AI-модель також підказала, які ділянки ока найбільше змінюються — серед них шар нервових волокон сітківки та пігментний епітелій у задній частині ока.
Наразі система ще не готова для практичного використання, але вчені вважають її важливим кроком.
«Результати й моделі цього дослідження є лише початком, проте вони створюють міцну основу. Якщо отримати більше даних, це може стати важливою частиною планування здоров’я астронавтів», — зазначив Хуанг.
У перспективі вчені сподіваються, що подібні технології допоможуть вирішити не лише проблеми із зором, а й інші ризики тривалих польотів, серед яких — зміни кісткової тканини, серцево-судинної системи та мозку.
