2435
Вчені з Університету Массачусетса в Амгерсті та Цзяннанського університету в Китаї знайшли спосіб зробити вирощування рису більш ефективним і менш шкідливим для довкілля. Дослідники довели, що обробка рису наночастинками селену зменшує потребу в добривах, підвищує врожайність і робить зерно кориснішим для людей.
Рис — головний продукт харчування для понад 3,5 мільярда людей у світі, але його вирощування вимагає величезної кількості добрив і спричиняє значні викиди парникових газів. Зазвичай рослини засвоюють лише 30−60% азоту з добрив. У випадку рису цей показник може падати до 30%, а решта вимивається у водойми, викликаючи забруднення та утворення так званих «мертвих зон».
«Зелена революція середини минулого століття суттєво збільшила врожаї, але її ефект вичерпується. Потрібні нові рішення», — зазначив Баошан Сін, професор Університету Массачусетса та співавтор дослідження.
Вчені виявили, що обприскування рису суспензією наночастинок селену дозволяє зменшити негативний вплив азотних добрив на довкілля на 41%, а економічна вигода зросла більш ніж на 38% на тонну рису. Для цього вони застосували дрони, які розпилювали речовину безпосередньо на листя й стебла рослин.
Селен стимулював фотосинтез — його рівень виріс на понад 40%. Це призвело до більшого поглинання CO₂, активного росту коренів та збільшення корисних мікроорганізмів у ґрунті. Завдяки цьому ефективність використання азоту піднялася з 30% до 48,3%, а викиди метану, аміаку та закису азоту зменшилися майже наполовину.
У результаті врожайність зросла, а зерно стало поживнішим — у ньому виявили більше білка, амінокислот і самого селену. Також дослідники підрахували, що можна скоротити кількість азотних добрив на 30%.
Оскільки вирощування рису становить до 20% світового споживання азоту, нова технологія може допомогти одночасно розв’язувати три проблеми: зростання населення, зміну клімату та економічні й екологічні витрати сільського господарства.
