376
Падіння астероїда в Мексиканській затоці створило унікальну гідротермальну систему, яка підтримувала розвиток життя у кратері протягом сотень тисяч років після катастрофи.
Катастрофічна подія, що сталася 66 мільйонів років тому, мала подвійний ефект. З одного боку, зіткнення астероїда з Землею спричинило загибель близько 70% всіх морських видів. З іншого боку, новітні дослідження демонструють, що утворений кратер перетворився на осередок відродження життя. Результати цього дослідження опубліковані в журналі “Nature Communications” і представляють революційний погляд на наслідки масштабних космічних зіткнень.
Гідротермальна система, що виникла внаслідок удару, виконувала роль потужного генератора поживних речовин. Циркуляція цих поживних речовин створила унікальне середовище для розвитку морських організмів. За словами Хонамі Сато, доцента університету Кюсю: “Після падіння астероїда в Мексиканській затоці спостерігається процес екологічного відновлення, який суттєво відрізняється від процесу відновлення Світового океану”.
Методологія та ключові відкриття
Дослідження базується на аналізі 829-метрового керна, видобутого з кратера Чиксулуб. Наукова бурова експедиція 2016 року, очолювана професором Шоном Гуліком з Техаського університету, забезпечила зразки для детального вивчення. Результати аналізу підтвердили, що життя повернулося до кратера протягом кількох років після катастрофи.
Ключовим елементом дослідження став осмій. Науковці виявили, що певне співвідношення цього хімічного елемента пов’язане з матеріалами астероїда. Гідротермальна активність вивільняла осмій з астероїда, похованого під морським дном. Гаряча вода циркулювала під дном і піднімалася на поверхню, переносячи мікроелементи.
Дослідники встановили чіткий зв’язок між типом планктону та гідротермальною активністю. У період активного вивільнення осмію домінували види планктону, характерні для середовищ з високим вмістом поживних речовин. Коли ця активність припинилася, з’явилися види, пристосовані до середовищ з низьким вмістом поживних речовин.
Значення для науки та майбутніх досліджень
Професор Стівен Годеріс з Брюссельського вільного університету підкреслює: “Це дослідження показує, що ударні кратерні явища, хоча і є в першу чергу руйнівними, в деяких випадках можуть також призводити до значної гідротермальної активності”. Така активність відіграла ключову роль у швидкому відновленні морських екосистем після катастрофи.
Шон Гулік наголошує на важливості цього відкриття для пошуку життя за межами Землі. У Центрі придатності планетарних систем Університету Техасу він досліджує можливість того, що великі космічні зіткнення могли створити умови для підтримки життя на інших планетах або супутниках. Результати дослідження кратера Чиксулуб змінюють наше розуміння впливу астероїдів на розвиток життя.
Міжнародна команда дослідників включає науковців з Японії, США, Бельгії, Іспанії та Великобританії. Їхня робота демонструє, що гідротермальна система кратера Чиксулуб функціонувала щонайменше 700 000 років після падіння астероїда. Під морським дном ця система продовжувала існувати протягом мільйонів років, поступово заглиблюючись під шарами осадових відкладень.
Це дослідження не лише розширює наші знання про відновлення життя після катастрофи, але й пропонує новий погляд на космічні зіткнення як на потенційний каталізатор розвитку екосистем. Вивчення гідротермальних систем, що виникають внаслідок таких зіткнень, може відкрити нові шляхи для пошуку життя у Всесвіті.
