233
Астрономи вперше за всю історію спостережень отримали прямі докази того, як біля далеких молодих планет починають формуватися супутники. Це вдалося зробити завдяки надчітким знімкам із телескопа «Магеллан» у Чилі, які показали цікаві деталі в планетній системі зорі PDS 70.
Дві газові гіганти PDS 70b і PDS 70c, що обертаються навколо цієї зорі, оточені компактними кільцями пилу й газу. Саме такі структури колись були навколо Юпітера та Сатурна і стали джерелом для утворення їхніх численних супутників. Науковці помітили в цих кільцях ущільнення — маленькі згустки матеріалу, які з часом можуть вирости в повноцінні супутники.
Особливо вражає те, що ці планети дуже молоді за космічними мірками — їм лише близько 5 мільйонів років. Для порівняння, Сонячна система існує вже понад 4,6 мільярда років. Тож спостереження за цією системою дає змогу побачити ранні етапи формування супутників і уявити, як колись розвивалася наша власна планетна система.
Науковці відзначають, що відтворити точні умови й процеси формування супутників Юпітера чи Сатурна зараз майже неможливо. Лише нещодавно астрономи відкрили у Сатурна ще 128 нових супутників, про які раніше не знали. Це свідчить, наскільки динамічним і складним є процес народження й еволюції супутників у планетних системах.
Ці відкриття дозволяють зробити важливий крок уперед у розумінні того, як формуються не лише планети, а й супутники, і як будувалися такі світи, як наш. Спостереження за PDS 70 можуть стати ключем до розгадки таємниць раннього періоду існування Сонячної системи.
Астрономи вперше за всю історію спостережень отримали прямі докази того, як біля далеких молодих планет починають формуватися супутники. Це вдалося зробити завдяки надчітким знімкам із телескопа «Магеллан» у Чилі, які показали цікаві деталі в планетній системі зорі PDS 70.
Дві газові гіганти PDS 70b і PDS 70c, що обертаються навколо цієї зорі, оточені компактними кільцями пилу й газу. Саме такі структури колись були навколо Юпітера та Сатурна і стали джерелом для утворення їхніх численних супутників. Науковці помітили в цих кільцях ущільнення — маленькі згустки матеріалу, які з часом можуть вирости в повноцінні супутники.
Особливо вражає те, що ці планети дуже молоді за космічними мірками — їм лише близько 5 мільйонів років. Для порівняння, Сонячна система існує вже понад 4,6 мільярда років. Тож спостереження за цією системою дає змогу побачити ранні етапи формування супутників і уявити, як колись розвивалася наша власна планетна система.
Науковці відзначають, що відтворити точні умови й процеси формування супутників Юпітера чи Сатурна зараз майже неможливо. Лише нещодавно астрономи відкрили у Сатурна ще 128 нових супутників, про які раніше не знали. Це свідчить, наскільки динамічним і складним є процес народження й еволюції супутників у планетних системах.
Ці відкриття дозволяють зробити важливий крок уперед у розумінні того, як формуються не лише планети, а й супутники, і як будувалися такі світи, як наш. Спостереження за PDS 70 можуть стати ключем до розгадки таємниць раннього періоду існування Сонячної системи.
