257
Приватна особа виявила надзвичайно рідкісний залізний нарукавний браслет епохи вікінгів у болотистій місцевості острова Оланд, що становить виняткову цінність для археологічної спадщини Швеції.
Нарукавний браслет представляє собою “відкритий металевий обруч, призначений для носіння на руці, з кінцями у вигляді зооморфних мотивів”. Ця знахідка, зроблена анонімним місцевим жителем під час прогулянки болотом, привернула значну увагу археологів. Адміністрація округу Кальмар опублікувала інформацію про цю знахідку 11 березня у соціальних мережах. Виявлений артефакт вирізняється серед подібних знахідок своїм матеріалом — залізом замість звичних для таких виробів срібла чи бронзи.
Спочатку предмет був прийнятий за звичайний іржавий браслет. Проте подальше дослідження виявило його справжню історичну цінність. Віднайдений у болотистій місцевості Оланду артефакт має характерні ознаки ювелірного виробу епохи вікінгів з виразними зооморфними мотивами на кінцях та рельєфними декоративними елементами.
Унікальність знахідки та її збереження
Виняткова збереженість артефакту пояснюється специфічними умовами болотистого середовища. Низький вміст кисню в ґрунті запобіг активному окисленню заліза та дозволив зберегти браслет протягом понад тисячі років. Цей феномен консервації органічних та металевих предметів у болотах добре відомий археологам, але рідко трапляється з залізними виробами.
Відповідно до інформації, наданої Адміністрацією округу Кальмар, залізні нарукавні браслети становлять значну рідкість. У колекції Державного історичного музею Швеції лише третина з тисячі подібних виробів виготовлена із заліза. Більшість таких артефактів традиційно виготовлялася зі срібла або бронзи через вищу корозійну стійкість цих металів.
Острів Оланд, де було знайдено артефакт, мав стратегічне значення в епоху залізного віку та період вікінгів. Він функціонував як важливий центр торгівлі та ремісничого виробництва. Знахідка залізного браслета може свідчити про розвинене ковальське ремесло на острові та додає нові дані до наших знань про матеріальну культуру вікінгів.
Історичний контекст та перспективи дослідження
Археологи планують ретельніше обстеження місцевості знахідки за допомогою металошукача, коли дозволять погодні умови. Розташування артефакту в болотистій місцевості виключає ймовірність існування там поселення або поховання. Це породжує питання про обставини, за яких ця цінна річ опинилася в болоті.
Існує кілька гіпотез щодо того, як браслет потрапив у болото. Він міг бути випадково загублений власником або цілеспрямовано залишений як ритуальна пожертва. Практика ритуальних підношень у водоймах та болотах була поширена серед скандинавських народів епохи вікінгів. Подальше дослідження має визначити, чи є ця знахідка ізольованим випадком, чи частиною більшого скарбу.
“У Державному історичному музеї одна третина з тисячі зроблена із заліза”, – зазначають представники адміністрації округу Кальмар, підкреслюючи рідкісність такого типу артефактів. Обстеження місця знахідки може дати додаткову інформацію про контекст, в якому браслет опинився в болоті.
Майбутнє артефакту та його наукова цінність
Наразі археологи очікують на рішення особи, яка знайшла артефакт, щодо пожертвування його музею. Якщо браслет буде передано до колекції, спеціалісти проведуть ретельну консервацію та детальне вивчення. Особлива увага буде приділена пошуку клейм виробника, які можуть допомогти ідентифікувати ковальську майстерню, де було виготовлено цей предмет.
Ідентифікація виробника дозволить пов’язати знахідку з конкретним історичним контекстом та, можливо, з певними соціальними групами епохи вікінгів. Залізний браслет міг належати представнику еліти або мати особливе ритуальне значення через рідкісність матеріалу для такого типу виробів.
Ця знахідка нагадує про багатство археологічної спадщини Швеції та важливість збереження водно-болотних угідь як природних “капсул часу”. Болотисті ґрунти з низьким вмістом кисню забезпечують унікальні умови для збереження артефактів, які в інших обставинах були б втрачені назавжди. Виявлення залізного браслета підкреслює потенціал болотистих місцевостей для археологічних відкриттів та необхідність їх захисту як від природних змін, так і від антропогенного впливу.
