312
Вівторок став останнім днем, коли новий парламент мав можливість зібратися згідно з Конституцією, яка вимагає провести так зване установче засідання не пізніше ніж через 30 днів після виборів.
Відкрив засідання і скористався своїм правом, щоби виступити з довжезною промовою, «найдосвідченіший» депутат бундестагу, представник Лівої партії Ґрегор Ґізі, який був уперше обраний у цей орган у 1990 році та працював у його стінах з невеликою перервою майже 31 рік.
БУРХЛИВИЙ ПОЧАТОК
За віком, утім, Ґізі, якому «всього» 77 років, не найстарший політик у парламенті. Ним є представник «Альтернативи для Німеччини» (AfD) Александр Ґауланд, якому щойно виповнилося 84 роки. І цей факт призвів до першої ж суперечки: представник украй обуреної праворадикальної AfD першим узяв слово та звинуватив усіх інших у тому, що вони навмисно змінили законодавчу традицію: коли перше засідання відкривав саме найстаріший за віком політик. Якщо бути об’єктивним, то це правда, адже до 2017 року так і було. Але надто страшні спогади німецької історії пов’язані з правими та рейхстагом, і тому всі інші партії якщо навколо чогось і об’єднуються, то це довкола питання недопущення до влади правих.
Ґрегор Ґізі / Фото: Ardmediathek.de
І саме тому й цього разу друга у кількісному вимірі політична сила в парламенті не змогла провести свого представника на посаду віцепрезидента бундестагу навіть після трьох турів голосування, у кожному з яких кандидат від AfD не зміг набрати необхідних 316 голосів.
Водночас демократична традиція передбачає, що всі партії мають таке право. Інший обурений депутат на це кричав із трибуни: «Ви можете робити, що хочете, ви маєте більшість, і ми маємо це приймати. Але ви повинні знати: ви – минуле старої зруйнованої Німеччини, а ми – майбутнє квітучої, блакитної Німеччини!». Блакитний – партійний колір правих, яким вони, можливо, намагаються дистанціюватися від «коричневих».
Юлія Кльокнер / Фото: Juliane Sonntag/IMAGO
Президенткою бундестагу обрано членкиню ХДС (як найбільшої політсили) Юлію Кльокнер, що була міністеркою сільського господарства в останньому уряді Ангели Меркель. Її кандидатуру під час таємного голосування підтримали 382 депутати, проти були 204, утрималися 130 законодавців.
Неприємно здивувало, що у своїй першій промові в новій ролі політикиня згадала Україну лише коротко, дякуючи своїй попередниці за роботу.
52-річна Кльокнер стала четвертою жінкою на чолі бундестагу. За Конституцією це друга політична посада у ФРН після федерального президента.
ТРОХИ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ СТАТИСТИКИ: ТЕНДЕНЦІЯ НА ЗМЕНШЕННЯ
Можливо, у такий спосіб переважно чоловічий парламент намагається виправити ту неприємну гендерну ситуацію, що жінок у ньому стало ще менше: лише 32,4 відсотка, – це мінус 2,4 процента порівняно навіть із попереднім складом.
Загалом депутатів у нинішньому бундестазі суттєво поменшало: замість рекордних 733 їх тепер 630 (із них 230 – нові). Запобігти подальшому роздуванню парламенту довелося у результаті внесення змін у виборчий закон.
Замість 6 партій тепер 5: консервативний блок – Християнсько-демократичний і Християнсько-соціальний союзи (208 місць), Соціал-демократична (120 мандатів), «Зелена» (85 депутатів), «Альтернатива для Німеччини» (152 голоси) та Ліва (64).
Знизився середній вік депутатів, який наразі становить 47,1 року (попередній показник – 47,3 року). Наймолодшому народному обранцеві – 23 роки, найстаршому – 84 роки.
Частка людей із міграційним корінням у бундестазі залишається майже незмінною: близько 11,6 відсотка.
Що стосується професійного бекграунду, то більшість із них (459 осіб) походять зі сфери «корпоративна організація, право, адміністрування». Приблизно порівно (45 і 44 законодавці) походять із медичної, педагогічної, соціальної професій та з галузі культури й медіа. У новому законодавчому органі лише 37 підприємців (для порівняння: у попередньому парламенті представників бізнесу було 51, у передостанньому – 78).
Через кількісні та «політично-якісні» зміни в сесійній залі треба було вчергове монтувати стільці. На відміну від попередніх років, цього разу монтажникам довелося робити це в найстисліші строки, адже старий склад парламенту збирався на екстрене засідання лише тиждень тому, щоб вирішити питання про мільярдні борги – ідея потенційної нової коаліції.
ФОРМУВАННЯ НОВОГО УРЯДУ ЗАТЯГУЄТЬСЯ
Щодо самої коаліції, а отже і нового уряду, процес, схоже, затягується.
Вірогідний майбутній канцлер, лідер ХДС Фрідріх Мерц без вагань визначився щодо потенційних партнерів – СДПН. Щоправда, і вибору в нього особливого не було. Але, попри швидкий початок «зондування» та дружнє одностайне голосування про внесення змін у Конституцію щодо боргового законодавства, яке є одним із важливих пунктів майбутнього «коаліційного договору», переговори йдуть важко.
Контроверсійних питань чимало: від підходів до обмеження нелегальної міграції, що стало чи не основним пунктом передвиборчої програми консерваторів, до реформи системи виплат допомоги у зв’язку з безробіттям.
Есдеки, дарма що виступають сильно меншим партнером по майбутній коаліції (120 мандатів проти 208), буквально викручують консерваторам руки, розуміючи, що простору для маневру в тих фактично немає. ХДС/ХСС в очах виборців змушений здавати позиції та втрачає підтримку.
Згідно з останнім опитуванням Інституту дослідження громадської думки INSA, якби вибори відбувалися минулої неділі, то консерватори отримали б 27 відсотків (на 1 відсотковий пункт менше), натомість AfD здобула би 23 відсотки, навпаки, поліпшивши свій результат на 1 відсоток. Це означає, що різниця між двома партіями наразі становить лише 4 відсоткові пункти, – це новий мінімум. У листопаді 2024 року різниця між ними була 14 процентних пунктів, на виборах у лютому 2025 – 7,8. І є небезпідставні побоювання, що праві можуть узагалі стати найпопулярнішою партією, якою самі себе давно проголосили.
Фрідріх Мерц
Кандидатуру Мерца на посаді канцлера схвалюють лише 37 відсотків опитаних, тиждень тому таких було 44. Не дуже добрий старт для роботи.
Сам можливий канцлер у спробі повернути довіру виборців намагається провести бодай якийсь «ребрендинг» коаліції між консерваторами й соціал-демократами та закликає не називати її GroKo (Велика коаліція), як завжди йменували таку констеляцію, але «чорно-червона»… Ну що ж, хоч біс, аби яйця ніс.
Переговори щодо суті коаліційної угоди можуть розпочатися лише після вивчення пропозицій від 16 робочих груп. Представники обох партій уже зробили заяви, з яких випливає, що годі сподіватися, що коаліція буде створена до Великодня, як того хотів Фрідріх Мерц.
А що ж уряд Олафа Шольца? У другій половині дня 25 березня федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр вручив канцлеру та його міністрам посвідчення про звільнення, подякував уряду, якому довелось працювати у «часи, коли світ змінився неймовірно швидко», зокрема, узяти на себе відповідальність в умовах, коли Росія почала та продовжує свою загарбницьку війну проти України.
Олаф Шольц
Водночас президент попросив їх виконувати обов’язки до моменту появи нового уряду.
Тож Шольц і його міністри виконуватимуть обов’язки, доки не постане новий кабінет. Автори німецької Конституції подбали про те, щоб країна була дієздатною і в перехідні періоди.
Ольга Танасійчук, Берлін
