264
0
Кремль намагається підтримати наратив про економічну стабільність у РФ.
Між головою Центрального банку Росії Ельвірою Набіулліною та Кремлем загострюється напруженість через високу процентну ставку та фінансову політику в умовах війни проти України.
За даними аналітиків американського Інституту вивчення війни (ISW), Рахункова палата Ради Федерації ініціювала аудит Центробанку, що може свідчити про посилення політичного тиску на його керівництво.
Згідно з інформацією російського інсайдерського джерела, перевірка охоплює період з 2022 по 2024 рік і спрямована на аналіз впливу процентної ставки на інфляцію, бюджетні витрати та інвестиції. Це розслідування може бути спробою дискредитації Набіулліної, оскільки група лобістів від великого бізнесу виступає за зниження ставки. Водночас ISW наголошує, що не може незалежно підтвердити цю інформацію та не має інших джерел, які б підтверджували факт аудиту.
Ельвіра НабіуллінаEPA-EFE/SERGEI ILNITSKY
Інфляція в Росії зростає на тлі повномасштабної війни проти України. У грудні 2024 року Центральний банк зберіг ключову процентну ставку на рівні 21% ‒ найвищому з 2003 року ‒ з метою стримування інфляційного тиску. Попри економічні виклики, у 2025 році ставка залишалася відносно стабільною.
Офіційні дані Кремля свідчать, що рівень інфляції коливається в межах 9-10%, однак аналітики ISW припускають, що реальні показники можуть сягати 20-25%. Водночас нинішня ставка у 21% може бути заниженою, оскільки Центробанк, ймовірно, мав би її підвищити для ефективнішого контролю над інфляцією.
У звіті йдеться, що очільник Кремля Владімір Путін намагається перекласти відповідальність за економічні труднощі на Центробанк та особисто на Набіулліну. Це може бути частиною стратегії Кремля, спрямованої на те, щоб відвернути невдоволення бізнес-спільноти від влади та перенаправити його на Центробанк.
На думку ISW, аудит фінансового регулятора може бути інструментом політичного тиску, який має на меті не допустити подальшого підвищення ставки, заспокоїти бізнес і підтримати наратив Кремля про економічну стабільність. Водночас втручання влади у монетарну політику може суттєво обмежувати здатність російської фінансової системи до ефективного реагування на виклики воєнного часу.
