1338
Астрономи під керівництвом Айріс де Руйтер з Університету Сіднея виявили унікальну подвійну зоряну систему, що складається з білого та червоного карликів, магнітні поля яких при зіткненні створюють потужні радіоімпульси з періодичністю близько двох годин.
Таємничі сигнали з космосу
Радіотелескоп LOFAR зафіксував дивний сигнал, що повторюється. Перше виявлення цього сигналу датується 2015 роком. З тих пір імпульси надходили регулярно, кожні 125,5 хвилин.
Ці сигнали дещо нагадували швидкі радіосплески, але мали суттєві відмінності. Вони були набагато тривалішими – близько хвилини, порівняно з мілісекундами у швидких радіосплесків. Також вони мали нижчу енергію.
“Існує кілька сильно намагнічених нейтронних зірок, або магнетарів, які, як відомо, випромінюють радіоімпульси з періодом у кілька секунд”, – зазначає астрофізик Чарльз Кілпатрик з Північно-Західного університету. Проте новий сигнал не відповідав жодному з відомих джерел.
Розкриття джерела сигналів
Щоб визначити джерело цих дивних імпульсів, дослідники використали телескопи в Арізоні та Техасі. На відстані 1645 світлових років від Землі вони виявили унікальну подвійну систему, яка отримала ідентифікаційний номер ILT J110160.52+552119.62.
Система складається з двох компонентів: холодної, тьмяної червоної карликової зорі та значно меншого білого карлика. Білий карлик – це залишок зорі, схожої на наше Сонце. Коли така зоря вичерпує своє паливо, її зовнішні шари відкидаються, а ядро колапсує в щільний об’єкт.
Ці два об’єкти обертаються навколо спільного центра мас надзвичайно близько один до одного. Їхній орбітальний період становить трохи більше двох годин. Така близькість призводить до зіткнень магнітних полів під час кожного оберту.
Механізм формування радіоімпульсів
На кожній орбіті магнітні поля зірок стикаються, створюючи сплеск радіохвиль. Ці хвилі потім поширюються галактикою, доки не досягають наших радіотелескопів. Подібний механізм раніше не спостерігався в космосі.
Доказом існування невидимого супутника стало спостереження за червоним карликом. Він здавався таким, що кружляє на місці. Це характерна ознака зорі, гравітаційно пов’язаної з невидимим об’єктом.
Значення відкриття для астрономії
Це перший випадок, коли радіоімпульси були простежені до подвійної зоряної системи. Хоча вони не є швидкими радіосплесками, це відкриття дозволяє припустити, що деякі загадкові радіохвилі у Всесвіті можуть бути продуктом взаємодії подвійних систем.
Це відкриття може допомогти пояснити періодичні швидкі радіосплески, джерела яких розкидані по всьому Всесвіту. Наприклад, взаємодія магнетара з масивною зорею могла б створювати значно потужніші сигнали.
Команда астрономів планує продовжити дослідження цієї унікальної системи. Вони хочуть детальніше вивчити властивості як червоного, так і білого карликів та дослідити фізику їхньої взаємодії.
Результати цього захоплюючого дослідження були опубліковані в престижному науковому журналі Nature Astronomy. Вони відкривають нове вікно у розуміння космічних радіосигналів та фізики подвійних зоряних систем.
