356
Нове дослідження змінило наукове уявлення про потенційну придатність планет біля найпоширеніших зірок у Всесвіті — так званих червоних карликів.
Група дослідників провела комп’ютерне моделювання еволюції кам’янистих екзопланет і виявила, що попри численні руйнування первинної атмосфери інтенсивним випромінюванням зірки, планета може сформувати нову стійку атмосферу.
Ключовим фактором у цьому процесі є вода. На помірно гарячих планетах водень взаємодіє з киснем, утворюючи водяну пару, яка стає основою нової атмосфери. Швидке охолодження цієї пари призводить до утворення дощу та стабілізації атмосферних умов.
Прикладом такої планетної системи є TRAPPIST-1, яка містить сім кам’янистих світів навколо червоного карлика. Астрофізик Джошуа Кріссансен-Тоттон наголошує на необхідності зосередити подальші спостереження на більш помірних планетах цієї системи.
Дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications, відкриває нові перспективи пошуку позаземного життя. Планетарні системи, які раніше вважалися непридатними, тепер знову потрапляють у фокус наукового інтересу.
Нове дослідження змінило наукове уявлення про потенційну придатність планет біля найпоширеніших зірок у Всесвіті — так званих червоних карликів.
Група дослідників провела комп’ютерне моделювання еволюції кам’янистих екзопланет і виявила, що попри численні руйнування первинної атмосфери інтенсивним випромінюванням зірки, планета може сформувати нову стійку атмосферу.
Ключовим фактором у цьому процесі є вода. На помірно гарячих планетах водень взаємодіє з киснем, утворюючи водяну пару, яка стає основою нової атмосфери. Швидке охолодження цієї пари призводить до утворення дощу та стабілізації атмосферних умов.
Прикладом такої планетної системи є TRAPPIST-1, яка містить сім кам’янистих світів навколо червоного карлика. Астрофізик Джошуа Кріссансен-Тоттон наголошує на необхідності зосередити подальші спостереження на більш помірних планетах цієї системи.
Дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications, відкриває нові перспективи пошуку позаземного життя. Планетарні системи, які раніше вважалися непридатними, тепер знову потрапляють у фокус наукового інтересу.
