358
HD 101 065, або зоря Пшибильського, знову привернула увагу наукової спільноти як один із найбільш незвичайних об’єктів у відомому Всесвіті. Вперше виявлена у 1961 році польсько-австралійським астрономом Антоні Пшибильським, небесне тіло класифікується як хімічно особлива Ap-зірка і має унікальний спектральний склад, що досі не піддається повному поясненню природними механізмами.
Особливістю цієї зорі є наявність у її атмосфері елементів, які за нормальних умов не мають стабільних ізотопів і тому не повинні існувати в природному середовищі. Серед виявлених — прометій, нептуній, америцій, кюрій, берклій, каліфорній, навіть ейнштейній — елементи, які на Землі можна отримати лише штучним шляхом у ядерних реакторах або під час вибуху термоядерних бомб. Деякі з них мають період напіврозпаду лише кілька років, що виключає їхню природну присутність без постійного джерела поповнення.
Одна з гіпотез пояснює наявність цих елементів впливом прихованого нейтронного супутника, який, можливо, «бомбардує» атмосферу зорі частинками, провокуючи ядерні реакції. Однак спостереження не підтверджують наявність такого компаньйона. Інша версія — утворення елементів як продукт розпаду надважких ядер із так званого «острова стабільності», гіпотетичної області таблиці Менделєєва, де можуть існувати стабільні ізотопи з великою масою.
Серед більш екзотичних ідей звучить навіть припущення про можливе втручання розумного життя. Деякі науковці, зокрема Карл Саган, раніше припускали, що високорозвинені цивілізації можуть залишати «підказки» в спектрах зір, додаючи штучні елементи як універсальний сигнал для інших інтелектуальних форм життя. Це дозволяє обійти складнощі прямих контактів і служить знаком: «Ми тут, подивіться уважніше».
Наразі немає остаточних доказів жодної з теорій, і наукова спільнота закликає до подальших спостережень і досліджень спектра зорі Пшибильського. Вона залишається не лише астрономічною загадкою, але й потенційним вікном у нові знання про фізику зір, надважкі елементи або навіть — у далеких сценаріях — міжзоряний інтелект.
HD 101 065, або зоря Пшибильського, знову привернула увагу наукової спільноти як один із найбільш незвичайних об’єктів у відомому Всесвіті. Вперше виявлена у 1961 році польсько-австралійським астрономом Антоні Пшибильським, небесне тіло класифікується як хімічно особлива Ap-зірка і має унікальний спектральний склад, що досі не піддається повному поясненню природними механізмами.
Особливістю цієї зорі є наявність у її атмосфері елементів, які за нормальних умов не мають стабільних ізотопів і тому не повинні існувати в природному середовищі. Серед виявлених — прометій, нептуній, америцій, кюрій, берклій, каліфорній, навіть ейнштейній — елементи, які на Землі можна отримати лише штучним шляхом у ядерних реакторах або під час вибуху термоядерних бомб. Деякі з них мають період напіврозпаду лише кілька років, що виключає їхню природну присутність без постійного джерела поповнення.
Одна з гіпотез пояснює наявність цих елементів впливом прихованого нейтронного супутника, який, можливо, «бомбардує» атмосферу зорі частинками, провокуючи ядерні реакції. Однак спостереження не підтверджують наявність такого компаньйона. Інша версія — утворення елементів як продукт розпаду надважких ядер із так званого «острова стабільності», гіпотетичної області таблиці Менделєєва, де можуть існувати стабільні ізотопи з великою масою.
Серед більш екзотичних ідей звучить навіть припущення про можливе втручання розумного життя. Деякі науковці, зокрема Карл Саган, раніше припускали, що високорозвинені цивілізації можуть залишати «підказки» в спектрах зір, додаючи штучні елементи як універсальний сигнал для інших інтелектуальних форм життя. Це дозволяє обійти складнощі прямих контактів і служить знаком: «Ми тут, подивіться уважніше».
Наразі немає остаточних доказів жодної з теорій, і наукова спільнота закликає до подальших спостережень і досліджень спектра зорі Пшибильського. Вона залишається не лише астрономічною загадкою, але й потенційним вікном у нові знання про фізику зір, надважкі елементи або навіть — у далеких сценаріях — міжзоряний інтелект.
