268
Глобальні популяції акул і скатів скорочуються через людську діяльність, що створює загрозу біорізноманіттю океанів і екологічній рівновазі.
Хрящові риби, до яких належать акули, скати та химери, є представниками давнього класу водних хребетних. Їх кількість у світі обмежена приблизно 1200 видами, більшість з яких є хижаками. Попри репутацію невразливих і небезпечних тварин, вони вразливі до антропогенного впливу, зокрема надмірного вилову. Людина частіше виступає їхнім ворогом, ніж навпаки.
Дослідження, опубліковане в журналі Science, проаналізувало динаміку чисельності хрящових риб за останні 50 років. Виявлено, що їхній промисловий вилов досяг піку у 1980-х роках, але з того часу обсяги вилову зменшилися. Причиною цього може бути вичерпання здатності популяцій до самовідновлення. Для оцінки стану популяцій використано індекс RLI (Red List Index), що базується на даних Міжнародного союзу охорони природи (МСОП).
Дослідження охопило різноманітні природні середовища — від прибережних акваторій до відкритих океанів. Зібрані дані дали змогу ідентифікувати зони стабільності (збережене біорізноманіття) і зони кризового стану (різке зменшення популяцій). Такі регіони позначені як “світлі” і “темні плями” відповідно. Аналіз включав оцінку впливу на окремі екологічні групи, різні екоморфотипи та їхню роль у морських екосистемах.
Згідно з результатами, популяції хрящових риб у середньому скоротилися наполовину, а їхній індекс RLI знизився на 19%. Найбільше постраждали риби, що населяють річки, естуарії та прибережні води, хоча пізніше негативна тенденція охопила глибоководні екосистеми. Втрата функцій цих риб у спільнотах, названа “екологічною ерозією”, досягла 22%.
Основними причинами зниження біорізноманіття вчені вважають надмірний вилов, економічну нестабільність та значну чисельність населення в прибережних регіонах. Держави зі слабкою економікою часто неспроможні ефективно регулювати рибальство, що призводить до виснаження морських ресурсів.
- Білі акули могли стати причиною вимирання мегалодона: Дослідження показало, що білі акули та мегалодони співіснували в ранньому пліоцені та займали схожі харчові ніші, що могло призвести до конкуренції та вимирання мегалодона.
- Зоологи вперше зустріли новонароджену білу акулу: Вчені вперше зафіксували новонароджену білу акулу, що дозволяє краще зрозуміти репродуктивний процес цього виду, де самки виношують ембріони, які харчуються яйцеклітинами з яєчників матері та матковими виділеннями.
