Якби існував чемпіонат Сонячної системи за кількістю супутників, то його б точно виграв Сатурн.
Земля має тільки один природний супутник, Сатурн і Юпітер мають десятки супутників, а Меркурій і Венера — жодного. Чому одні планети в Сонячній системі мають природні супутники, а в інших їх немає? Про це пише Live Science.
Астрономи називають природним, тобто не створеним людиною, супутником планети об’єкт, що менший за розміром і обертається навколо неї, утримуваний гравітацією планети. На сьогоднішній день астрономи вважають, що супутники у планет у Сонячній системі виникли або тому, що були захоплені гравітацією планети, або ж тому, що були створені разом з нею на зорі історії Сонячної системи.
Що більша маса об’єкта, то більша його гравітація або гравітаційне тяжіння. Найсильнішу гравітацію в Сонячній системі має Сонце, а тому навколо нього обертаються планети, адже наша зірка притягує їх до себе за допомогою гравітаційного тяжіння.
Для того, щоб у планети був супутник, він має перебувати на такій відстані від неї, щоб гравітація планети подолала силу гравітації Сонця. Найменша відстань, на якій гравітація планети може утримувати поруч природний супутник, називається радіусом сфери Гілла.
Через те, що у Венери і Меркурія радіус сфери Гілла дуже маленький, вони не можуть утримувати навколо себе супутники, адже їхня гравітація недостатньо сильна, щоб подолати гравітацію Сонця. Навіть якщо в далекому минулому у Меркурія і Венери були супутники, то вони відлетіли від цих планет під впливом Сонця або інших об’єктів.
Отже, двома планетами, які не мають супутників є Венера та Меркурій. Марс має два супутники, але досі вчені сперечаються про те, як вони з’явилися. Одні вважають, що вони з’явилися при утворенні Червоної планети, інші кажуть, що це уламки Марса, які виникли внаслідок зіткнення з великим астероїдом, треті вважають, що ці супутники були захоплені гравітацією Марса, коли пролітали повз планету.
Такі величезні планети Соленнєвої системи, як Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун, мають великі радіуси сфери Гілла і набагато більшу гравітацію, ніж у ближчих до Сонця чотирьох планет. Таким чином вони можуть утримувати навколо себе велику кількість супутників. Станом на 2024 рік найбільше супутників має Сатурн — 146, на другому місці перебуває Юпітер із 95 супутниками, далі йде Уран, він має 28 супутників, а у Нептуна їх 16.
Як показують дослідження, лише деякі супутники, наприклад, Юпітера і Сатурна, були створені разом з їхніми планетами на зорі історії Сонячної системи. Вважається, що більшу частину своїх супутників газові гіганти притягли до себе за допомогою сильної гравітації.
Водночас, що стосується Місяця, то головна теорія свідчить, що супутник Землі з’явився в нашої планети не так, як в інших планет у Солоній системі. Вважається, що внаслідок удару гігантського кам’янистого об’єкта з ранньою Землею від планети відколовся великий шматок, який з часом перетворився на Місяць.
Але чому одні планети мають супутники, а інші ні? Над цим питанням усе ще ламають голову вчені. Хоча вважається, що свою роль у цьому зіграли розмір планети, сила її гравітації, розмір радіусу сфери Гілла та особливості формування Сонячної системи.
Ще Фокус писав про те, що мільярди років тому щось дало змогу магнітному полю Місяця, яке вже зникало, знову відродиться, перед тим, як зникнути назавжди.
Нагадуємо, що нове дослідження припускає, що джерелом води на Місяці є не сонячний вітер, а матеріал, з якого була створена Земля, як уже писав Фокус.