118
Астрономи зробили важливий крок до розгадки таємничих рухів зір у кластері Омега Центавра — найбільшому зоряному скупченні Чумацького Шляху. Ця аномалія десятиліттями викликала дискусії серед вчених: чи є її причиною один проміжний чорний отвір (IMBH), маса якого перевищує Сонце у 100 тисяч разів, чи група менших чорних дір, кожна з яких лише кілька разів масивніша за наше світило. Про це пише Earth.
Дослідження, проведене спільними зусиллями астрономів із Великої Британії, Іспанії та Франції, вперше використало дані про прискорення пульсарів у поєднанні зі швидкостями зірок для аналізу гравітаційного поля в центрі кластера. Пульсари, що діють як високоточні природні годинники, допомогли вченим з’ясувати, що, найімовірніше, причина аномалії — це скупчення невеликих чорних дір, а не один масивний IMBH.
Проміжні чорні діри цікавлять вчених як можливий «місток» між зоряними чорними дірами та супермасивними, які розташовані в центрах галактик. Однак їх існування залишається непідтвердженим. Науковий прорив дозволив астрономам значно уточнити свої методи дослідження та дізнатися більше про те, як розвиваються зоряні кластери та галактики.
Відзначається, що Омега Центавра є також ідеальним середовищем для вивчення пульсарів. Нещодавні відкриття численних пульсарів у кластері відкрили нові можливості для дослідження їх формування та поведінки.
Це дослідження наблизило розуміння складних процесів у космосі та дало нові інструменти для аналізу, які можуть допомогти знайти проміжні чорні діри й уточнити їх роль у космічній еволюції.
Астрономи зробили важливий крок до розгадки таємничих рухів зір у кластері Омега Центавра — найбільшому зоряному скупченні Чумацького Шляху. Ця аномалія десятиліттями викликала дискусії серед вчених: чи є її причиною один проміжний чорний отвір (IMBH), маса якого перевищує Сонце у 100 тисяч разів, чи група менших чорних дір, кожна з яких лише кілька разів масивніша за наше світило. Про це пише Earth.
Дослідження, проведене спільними зусиллями астрономів із Великої Британії, Іспанії та Франції, вперше використало дані про прискорення пульсарів у поєднанні зі швидкостями зірок для аналізу гравітаційного поля в центрі кластера. Пульсари, що діють як високоточні природні годинники, допомогли вченим з’ясувати, що, найімовірніше, причина аномалії — це скупчення невеликих чорних дір, а не один масивний IMBH.
Проміжні чорні діри цікавлять вчених як можливий «місток» між зоряними чорними дірами та супермасивними, які розташовані в центрах галактик. Однак їх існування залишається непідтвердженим. Науковий прорив дозволив астрономам значно уточнити свої методи дослідження та дізнатися більше про те, як розвиваються зоряні кластери та галактики.
Відзначається, що Омега Центавра є також ідеальним середовищем для вивчення пульсарів. Нещодавні відкриття численних пульсарів у кластері відкрили нові можливості для дослідження їх формування та поведінки.
Це дослідження наблизило розуміння складних процесів у космосі та дало нові інструменти для аналізу, які можуть допомогти знайти проміжні чорні діри й уточнити їх роль у космічній еволюції.
