165
Астрофізики розгадали загадку незвичайного «зебрового» візерунка радіосигналів, що виходять із Крабоподібної туманності. Цей візерунок виявлено у випромінюванні пульсара в центрі туманності — швидко обертової нейтронної зорі, яка випромінює потужні електромагнітні імпульси, пише SciTechDaily.
Дослідники з Університету Канзасу встановили, що «зебровий» візерунок утворюється через дифракцію радіохвиль у густій плазмі навколо пульсара. Використовуючи методи хвильової оптики, вчені виміряи щільність і розподіл плазми в магнітосфері пульсара, що дозволило створити її своєрідну томографію.
Крабоподібний пульсар, розташований на відстані 6000 світлових років від Землі, має унікальні властивості. Його випромінювання, відоме як високочастотний інтерпульс, охоплює діапазон від 5 до 30 гігагерців. Особливості цієї радіоактивності, такі як високий рівень поляризації та стабільність, раніше залишалися нерозгаданими.
Завдяки новій моделі вчені тепер можуть вивчати, як магнітні поля й плазма впливають на радіосигнали інших пульсарів. Це відкриття може розширити методи дослідження молодих, енергійних нейтронних зір і допомогти зрозуміти природу їхнього випромінювання.
Результати дослідження опубліковані в журналі Physical Review Letters.
Астрофізики розгадали загадку незвичайного «зебрового» візерунка радіосигналів, що виходять із Крабоподібної туманності. Цей візерунок виявлено у випромінюванні пульсара в центрі туманності — швидко обертової нейтронної зорі, яка випромінює потужні електромагнітні імпульси, пише SciTechDaily.
Дослідники з Університету Канзасу встановили, що «зебровий» візерунок утворюється через дифракцію радіохвиль у густій плазмі навколо пульсара. Використовуючи методи хвильової оптики, вчені виміряи щільність і розподіл плазми в магнітосфері пульсара, що дозволило створити її своєрідну томографію.
Крабоподібний пульсар, розташований на відстані 6000 світлових років від Землі, має унікальні властивості. Його випромінювання, відоме як високочастотний інтерпульс, охоплює діапазон від 5 до 30 гігагерців. Особливості цієї радіоактивності, такі як високий рівень поляризації та стабільність, раніше залишалися нерозгаданими.
Завдяки новій моделі вчені тепер можуть вивчати, як магнітні поля й плазма впливають на радіосигнали інших пульсарів. Це відкриття може розширити методи дослідження молодих, енергійних нейтронних зір і допомогти зрозуміти природу їхнього випромінювання.
Результати дослідження опубліковані в журналі Physical Review Letters.
