Через майже 40 років після польоту Voyager 2, NASA планує повернутися до Урана, щоб дослідити його супутники на наявність прихованих океанів рідкої води. Для цього вчені розробляють нову комп’ютерну модель, яка допоможе визначити такі океани, аналізуючи коливання обертання супутників.
Як відомо, у 1986 році Voyager 2 надіслав перші знімки крижаних супутників Урана, але вони були дуже розмитими. Тепер NASA розробляє місію, що дозволить з’ясувати, чи приховують ці супутники океани під своїми льодовими поверхнями.
Комп’ютерна модель, яку створюють у Техаському університеті, дозволяє визначати наявність води, аналізуючи коливання (або «хитання») обертання супутників.
Сильні коливання вказують на те, що льодова оболонка супутника «плаває» на океані рідкої води. Модель також може оцінити товщину льоду та глибину океану.
Уран, як і Нептун, належить до класу планет-гігантів, вкритих льодом. Подібні планети частіше за інші зустрічаються серед екзопланет.
Якщо супутники Урана мають океани, це може означати, що у Всесвіті існує безліч світів, здатних підтримувати життя.
Зазначається, що відкриття рідкої води на супутниках Урана докорінно змінить уявлення про можливі середовища для життя. Модель також може допомогти вченим NASA оптимізувати методи дослідження цих океанів.
Супутники Урана, як і всі великі супутники Сонячної системи, завжди повернені однією стороною до планети, але вони здійснюють незначні коливання під час обертання. Ці коливання аналізуються для визначення структури внутрішніх шарів супутників.
Розроблена модель також допоможе проєктувальникам місій визначити, які інструменти знадобляться для детального дослідження. У поєднанні з гравітаційними вимірюваннями або радарами модель може дати повну картину структури супутників Урана.
Через майже 40 років після польоту Voyager 2, NASA планує повернутися до Урана, щоб дослідити його супутники на наявність прихованих океанів рідкої води. Для цього вчені розробляють нову комп’ютерну модель, яка допоможе визначити такі океани, аналізуючи коливання обертання супутників.
Як відомо, у 1986 році Voyager 2 надіслав перші знімки крижаних супутників Урана, але вони були дуже розмитими. Тепер NASA розробляє місію, що дозволить з’ясувати, чи приховують ці супутники океани під своїми льодовими поверхнями.
Комп’ютерна модель, яку створюють у Техаському університеті, дозволяє визначати наявність води, аналізуючи коливання (або «хитання») обертання супутників.
Сильні коливання вказують на те, що льодова оболонка супутника «плаває» на океані рідкої води. Модель також може оцінити товщину льоду та глибину океану.
Уран, як і Нептун, належить до класу планет-гігантів, вкритих льодом. Подібні планети частіше за інші зустрічаються серед екзопланет.
Якщо супутники Урана мають океани, це може означати, що у Всесвіті існує безліч світів, здатних підтримувати життя.
Зазначається, що відкриття рідкої води на супутниках Урана докорінно змінить уявлення про можливі середовища для життя. Модель також може допомогти вченим NASA оптимізувати методи дослідження цих океанів.
Супутники Урана, як і всі великі супутники Сонячної системи, завжди повернені однією стороною до планети, але вони здійснюють незначні коливання під час обертання. Ці коливання аналізуються для визначення структури внутрішніх шарів супутників.
Розроблена модель також допоможе проєктувальникам місій визначити, які інструменти знадобляться для детального дослідження. У поєднанні з гравітаційними вимірюваннями або радарами модель може дати повну картину структури супутників Урана.