304
Рельєф Марса, зокрема річкові канали та мінеральні відкладення, традиційно інтерпретують як свідчення існування рідкої води на планеті, проте нові дослідження припускають, що альтернативною рідиною могла бути рідка форма діоксиду вуглецю (CO2). Ця версія ґрунтується на аналізі умов раннього Марса, коли атмосферний CO2 міг простіше конденсуватися в рідину, ніж водяний лід розтавати.
За словами Майкла Хехта, провідного наукового співробітника Массачусетського технологічного інституту: «Як достатня кількість рідкої води на поверхні раннього Марса пояснює спостережувану сьогодні морфологію та мінералогію планети — це, мабуть, найбільше питання марсіанських досліджень». На думку науковців, рідкий CO2 може бути важливим “фрагментом головоломки”, який пропонує альтернативне пояснення формування мінеральних структур, аналогічно процесам, що спостерігаються в земних печерах.
Геологічна картина Марса допускає три основні сценарії: наявність рідкої води, рідкого діоксиду вуглецю або їх комбінації. Крім того, визначено три джерела можливого рідкого CO2: стабільна рідина на поверхні, базальне танення льодовиків з CO2 та підземні резервуари. Ймовірність кожного варіанту залежить від концентрації CO2 в атмосфері та температурних умов на ранньому Марсі.
Попередні експерименти проводилися в умовах високої температури і тиску, які суттєво відрізняються від марсіанських. Проте вчені планують повторити тести, враховуючи низькі температури та помірний атмосферний тиск Марса. У будь-якому випадку, дослідники наголошують на тому, що існування річок та озер з рідким CO2 на Марсі залишається імовірним.
Окремим свідченням процесів, пов’язаних з рідинами, є аналіз метеорита Лафайєт. Мінерали в ньому, як припускають, утворилися внаслідок танення мерзлоти під впливом вулканічної активності близько 11 мільйонів років тому. Це підтверджує складність і багатогранність кліматичних і геологічних умов раннього Марса.
- Деформації на поверхні Марса “омолодили” місцеву воду Використовуючи знімки марсохода Curiosity, дослідники виявили деформації осадових порід у кратері Гейла, що свідчить про нещодавню присутність підземних вод на Марсі.
- Вода на Марсі періодично з’являлася і зникала протягом сотень мільйонів років Аналіз долинних мереж на Марсі показує, що річки та озера формувалися і зникали протягом тривалих періодів, залишаючи сліди у вигляді каньйонів та долин.
