За їхніми розрахунками, всього за 13 років він може доставити космічний апарат набагато далі, ніж встигли полетіти знамениті «Вояджери».
Розробники перспективних космічних технологій представили концепцію «ідеального» іонного двигуна, пише Phys.org. Повідомляється, що інженери розрахували оптимальні характеристики та описали всі необхідні удосконалення майбутнього пристрою. Вони заявили, що при дотриманні всіх цих вимог рухова установка відкриє перед людством воістину фантастичні можливості.
В іонному двигуні реактивна тяга створюється внаслідок високошвидкісного руху частинок іонізованого газу в електричному полі. Технологія приваблює своєю «економічністю»: в теорії величезні відстані вона дає змогу долати за дуже малої витрати палива. Головна проблема іонного двигуна в тому, що за нинішніх можливостей техніки він здатний давати тільки дуже малу тягу.
Інженери розповіли про таку схему живлення, яка забезпечить двигуну енергію на рівні 1 кіловата на 1 кілограм маси. Це при тому, що сьогодні навіть ядерні електричні установки можуть дати не більше 100 ватів на кілограм. Як підкреслили автори концепції, розробка перспективних іонних двигунів останніми роками застопорилася тільки тому, що не вдається створити для них досить потужну силову установку.
Коли вдасться знайти розв’язання всіх проблем цих двигунів, космонавтика вийде на абсолютно новий рівень, кажуть фахівці: космічні апарати можна буде запускати на набагато більші відстані, ніж встигли подолати зонди «Вояджер-1» і «Вояджер-2».
Нагадаємо, за майже півстоліття свого польоту вони встигли перетнути умовну межу Сонячної системи та вийти в міжзоряний простір. Наразі «Вояджер-1» і «Вояджер-2» перебувають уже приблизно за 25 і 20 мільярдів кілометрів, відповідно. Далі ще не бував жоден об’єкт, створений людиною.
За розрахунками розробників іонних двигунів, їхня «ідеальна» схема дасть змогу за 13 років відправити багатотонний корабель утричі далі – на відстань у 550 так званих астрономічних одиниць, тобто на 550 далі Землі від Сонця. Вони вважають, що особливо цікавим буде запустити туди космічний телескоп.
Річ у тім, що на цій відстані Сонце працюватиме як «гравітаційна лінза»: його тяжіння спотворюватиме світло далеких об’єктів і візуально збільшуватиме їх. За словами інженерів, жодна найдосконаліша оптика не може зрівнятися з можливостями «сонячної лінзи», тому такий телескоп відкриє перед астрономією небачені можливості.