891
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, шість глав держав і більше сотні міністрів прибули до Калі (Колумбія) для участі в кульмінаційному етапі переговорів на конференції ООН з біорізноманіття (COP16), метою якої є зупинення руйнування природи. Від цього, як наголошують організатори, залежить добробут людства. Про це пише RFI.
Переговори тривають з 21 жовтня у рамках форуму COP16 з біорізноманіття. Делегації з 196 країн планують узгодити механізми реалізації цілей, сформульованих у рамках попередньої Конференції ООН з біорізноманіття два роки тому в Куньміні та Монреалі. Йдеться про зобов’язання розширити охоронні зони до 30% поверхні планети до 2030 року, скорочення використання пестицидів та боротьби з інвазивними видами, а також мобілізацію фінансових коштів у розмірі 200 млрд доларів на рік для захисту природи.
Проте за три дні до завершення конференції, запланованої на 1 листопада, учасники екологічного саміту є далекими до досягнення домовленостей. Основні розбіжності стосуються фінансової допомоги країнам, що розвиваються, що, можна припустити, буде також предметом гарячих дебатів і на кліматичній конференції COP29, яка пройде в листопаді в Баку. Обговорюються також умови справедливого розподілу доходів компаній, таких як косметичні та фармацевтичні, які отримують прибуток від використання оцифрованих генетичних даних рослин та тварин, зібраних у країнах, що розвиваються.
30% видів дерев під загрозою зникнення
Згідно з представленим на конференції в Калі оновленим списком Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) під назвою «Червоний список загрозливих видів» (Red List of Threatened Species), під охороною знаходиться лише 17,6% суші та внутрішніх водойм та 8,4% океанів. Наслідки вирубування лісів, надмірної експлуатації природних ресурсів та зміни клімату продовжують загрожувати екосистемам. IUCN підтвердила, що приблизно 30% усіх відомих видів дерев сьогодні перебувають під загрозою зникнення.
Президент конференції, колумбійка Сусан Мухамад, зазначила, що COP16 успішно привернула увагу до кризи біорізноманіття, поставивши її в один ряд з кліматичною кризою. На це вказує рекордна кількість учасників 23 000 та присутність сотень тисяч відвідувачів, яка досягла 300 000. Ці цифри вже виводять COP16 у розряд найбільшої в історії.
У ході COP16 вже було досягнуто важливих домовленостей, включаючи заходи щодо захисту біорізноманіття та здоров’я людини, боротьби з кліматичною кризою та визнання прав корінних народів. Але головне завдання конференції — виробити обов’язкові механізми оцінки та відстеження виконання екологічних зобов’язань, що дозволило б до COP17 у 2026 році об’єктивно оцінити зусилля кожної держави.
400 млн доларів у Глобальний фонд біорізноманіття
Для надання фінансової підтримки та досягнення цілей біорізноманіття вісім розвинених країн у понеділок оголосили про внески до 400 млн. доларів у нещодавно створений Глобальний фонд біорізноманіття. Загальний обсяг міжнародної допомоги біорізноманіттю має досягти 20 млрд. доларів до 2025 року, при тому, що за даними ОЕСР у 2022 році сума виділеної допомоги склала близько 15 млрд. доларів.
Як зазначають представники НКО, на COP16 спостерігається активний пошук спільних рішень: громадянське суспільство, корінні народи, бізнес та фінансові організації беруть участь у пошуку рішень кризи природи. Тим не менш, багато учасників закликають прискорити процес прийняття рішень, наголошуючи, що уповільнення прогресу загрожує якості життя людства.
Успіх саміту ООН з біорізноманіття багато в чому залежатиме від вирішальних зусиль генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, президентів Колумбії, Вірменії, Болівії, Гвінеї-Бісау, Гаїті та Суринаму, а також представників 115 країн. Їхні останні переговори до 1 листопада визначать, чи стане COP16 проривом чи втраченою можливістю.
