250
Фахівці з Колумбійської кліматичної школи припускають, що причиною тріасово-юрського масового вимирання приблизно 201,6 мільйона років тому могла стати різка вулканічна зима. Кінець тріасу став одним із п’яти масштабних вимирань на Землі, знищивши майже три чверті всіх видів життя, пише Interesting Engineering.
Тоді відбулися численні вулканічні виверження, що утворили Центрально-Атлантичну магматичну провінцію, яка викинула в атмосферу величезні обсяги лави та попелу. Ця серія вивержень знаменувала перехід від тріасу до юрського періоду, коли динозаври почали домінувати на Землі.
Упродовж десятиліть вчені вважали, що вимирання було наслідком поступового накопичення парникових газів, особливо вуглекислого газу, що виділяється під час вивержень, що призвело до підвищення температури та підкислення океанів. Однак недавнє дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, ставить під сумнів цю теорію. Згідно з новими даними, виверження відбулися дуже швидко, з інтенсивними сплесками, що тривали менш як століття.
Під час цих вивержень значні обсяги діоксиду сірки потрапили в атмосферу і, реагуючи з водяною парою, утворили сульфатні аерозолі, які блокували сонячне світло, що призвело до різкого похолодання — так званої вулканічної зими. Це раптове зниження температури стало фатальним для багатьох видів, особливо для тих, які не пристосувалися до холоду.
Дослідники, серед яких Денніс Кент із Колумбійської кліматичної школи Ламонт-Доерті, вказують на те, що ефект від діоксиду сірки був миттєвим, тоді як вплив вуглекислого газу проявляється повільніше. Ця інформація базується на геологічних даних з місць колишніх вулканічних вивержень у Марокко, Новій Шотландії та Нью-Джерсі.
За допомогою методу палеомагнетизму науковці встановили п’ять окремих вивержень лави, кожне з яких тривало менше ніж 100 років. Скам’янілості показують, що великі рептилії, амфібії та тропічні рослини процвітали в тріасі, але загинули під час вивержень, у той час як менші види, як-от ранні пернаті динозаври, черепахи, ящірки та ссавці, змогли вижити й адаптуватися.
66 мільйонів років тому зіткнення з астероїдом також призвело до вимирання динозаврів, але деякі види, як, наприклад, чорний жук роду Loricera, пережили це лихо і залишилися незмінними протягом понад 100 мільйонів років.
