260
Нова європейська угода про конкурентоспроможність, яку уклали лідери ЄС, спрямована на виведення економіки ЄС зі стагнації та скорочення відриву від США та Китаю.
Підписали документ на неформальному саміті, що пройшов у Будапешті. Вдихнути нове життя в європейську економіку хочуть через поглиблення єдиного ринку, посилене впровадження інновацій, скорочення бюрократії для стартапів та поліпшення інвестиційного клімату. Втілювати план має наступний склад Єврокомісії.
Про це пише RFI, передає Інше ТВ.
Лідери ЄС будували дискусію довкола вересневого економічного звіту ексдиректора Європейського центробанку Маріо Драгі. На замовлення Єврокомісії італійський економіст підготував ґрунтовний аналіз стану європейської економіки та рекомендації, як її врятувати від «повільної агонії» та скоротити відставання від світових лідерів — США та Китаю. Основні проблеми Драгі вбачає в недостатності інвестицій, надмірній залежності від імпорту енергоносіїв та технологій, у відсутності координації на рівні ЄС. У своєму звіті він радив терміново заповнити дефіцит інвестицій у розмірі 800 мільярдів євро на рік в економіку.
Особливо гостро це питання постало на тлі зміни влади у США. Дональд Трамп під час передвиборчої кампанії погрожував почати торгівельну війну з Європою, збільшивши ввізні мита на продукцію звідти на 100-200%. Ще за першої каденції в Білому домі майбутній президент проводив політику America First (спершу Америка — Ред.). Він запровадив обмеження на імпорт європейських товарів, ввів мита на сталь і алюміній, що спровокувало дзеркальні дії з боку ЄС. Водночас обидві сторони були та залишаються стурбовані зростанням економічного впливу Китаю, але мають різні підходи до розв’язання цієї проблеми.
Сам Драгі констатує: немає жодного сумніву, що президентство Трампа сильно змінить відносини між США та Європою. Не обовʼязково негативно, але до цього треба готуватися, каже економіст. На його думку, нова адміністрація дасть поштовх для розвитку технологічного сектора, де Європа і так відстає. А цю галузь Драгі називає рушієм продуктивності. Крім того, припускає автор економічного звіту, Трамп надасть стимул інноваційним секторам і значно захистить традиційні галузі промисловості, в яких Європа експортує найбільше до США.
«У цьому випадку нам доведеться єдиним фронтом вести переговори з нашим американським союзником, щоб захистити також європейських виробників. Отже, попереду великі зміни, і я вважаю, що Європа більше не може відкладати прийняття рішень. Як ви бачили протягом останніх років, було відкладено багато важливих рішень через очікування консенсусу. Але консенсус так і не настав, ми отримали повільніший розвиток, менше зростання, а зараз — стагнацію. Тож тепер я сподіваюся, що ми зможемо знайти єдність, щоб найкращим чином скористатися цими значними змінами. Працюючи окремо, ми надто малі, і нікуди не дійдемо», — сказав Драгі журналістам на саміті.
До змін готові
Конкурентоспроможність — це не просто модне слово. Воно означає, що потрібно зосередитися на економічному зростанні, — вважає президентка Європейського парламенту Роберта Мецола. Бо це більше робочих місць і товарообігу. «Якби ми розвивалися такими ж темпами, як Сполучені Штати з початку століття, у нас було б на 11 мільйонів робочих місць більше», — навела статистику політикиня.
При цьому Америка — не конкурент Євросоюзу, — каже бельгійський премʼєр-міністр Александр де Кроо. В обох партнерів є спільний суперник, і це — Китай. «Нам потрібно провести чіткий діалог з Дональдом Трампом і пояснити, який вплив може мати тарифна війна між Європою та Сполученими Штатами. Тоді як я думаю, що у нас є спільний конкурент, а це — Китай».
Кінець бізнесу, «як завжди» (No more business as usual)
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила сильні сторони, які має Унія порівняно з іншими країнами. За її словами, це — найвища тривалість життя, хороша система освіти, яка не залежить від доходів батьків, найменша нерівність доходів, що забезпечує багато соціальних гарантій, найсуттєвіше зниження викидів CO2.
Водночас вона наголосила на кількох головних напрямках, в яких належить працювати Єврокомісії у найближчі пʼять років для посилення конкурентоздатності. Це впровадження інновацій в економіці та скорочення бюрократичних процедур для стартапів. Для них підготують єдину книгу правил, яка діятиме в усіх країнах ЄС, тож бізнесу не доведеться пристосовуватися до різних правил у кожній з країн євроблоку.
«У нас близько 182 тисяч інноваційних малих і середніх підприємств, тож це дасть їм доступ до всього єдиного ринку та дозволить розширюватися. Метою, дійсно, є використання повного єдиного ринку для збільшення масштабів», — сказала президентка. Також Євросоюз потребує більше капіталу, зокрема, приватного. Для цього ЄС створюватиме сприятливіше середовище для інвестування, щоб приватні кошти не лежали на рахунках у банках чи в готівці, а працювали на ринку капіталу.
«Ще одне завдання — це не тільки закрити розрив в інноваціях, але й вирішити другорядний пріоритет, а саме мати спільний план конкурентоспроможності, декарбонізації та цифровізації», — сказала очільниця Єврокомісії. Вона зобовʼязалася у найближчі сто днів нової каденції запропонувати угоду щодо чистої промисловості.
Окремою темою обговорення стала енергетика. За словами фон дер Ляєн, подолати енергетичну кризу, спричинену війною Росії в Україні, було величезним викликом, але ціни на енергію досі залишаються надто високими, їх потрібно знижувати, і це — одне із завдань для нової комісії в майбутньому.
Окрім того, важливим пріоритетом залишається зміцнення стратегічної безпеки ЄС. «Ми знаємо, що надмірна залежність може швидко перетворитися на вразливість, і саме тому необхідні стабільні та безпечні ланцюги постачання для забезпечення майбутнього нашої економіки», — сказала президентка. Для розв’язання цього питання вона бачить два способи: диверсифікація постачання та впровадження кругової економіки, коли критичні сировинні матеріали можна замінити переробленими.
Нова європейська угода
Напрацювання саміту лідери закріпили у «Новій європейській угоді про конкурентоспроможність». Вона містить покроковий план для поліпшення економічної ситуації. Документ здебільшого спрямований на виконання рекомендацій Маріо Драгі, утім один елемент у ньому відсутній. Лідери ЄС проігнорували пропозицію створити спільні боргові зобовʼязання, щоб вливати в економіку Євросоюзу щорічно 800 мільярдів євро. Проти цієї ідеї виступили Німеччина та Нідерланди. Натомість лідери зобовʼязуються максимально використовувати наявні фінансові інструменти та вивчати можливість створення нових.
