Бомба сповільненої дії — що приховують глибини Чорного моря

Море — це те, без чого не можуть прожити одесити. Адже за будь-якої нагоди всі обов’язково поспішають на пляж: влітку позасмагати, а взимку просто подихати свіжим повітрям. Проте наскільки безпечне воно сьогодні не тільки для людей, а й для його мешканців? Чи не стане Чорне море для всіх певною бомбою сповільненої дії, яка спричинить глобальну катастрофу?

Про проблеми та наслідки напередодні міжнародного Дня Чорного моря журналісти Новини.LIVE поговорили з екологом Владиславом Балінським.

Стан Чорного моря

Станом на сьогодні температура повітря сильно знизилася, що привело у норму Чорне море. Адже влітку, коли була аномальна спека і температура води у понад +30 градусів, море почервоніло через масове цвітіння водоростей. Це повʼязане перш за все з великим біогенним забрудненням, проте воно не несе великої небезпеки для людини.

«Це не дуже гарний симптом для екології. Крім того, свій внесок зробив так званий червоний приплив, коли було масове розмноження одноклітинних водоростей. І це цвітіння було токсичним, адже вони розмножуються тоді, коли у морі є багато забруднювачів», — розповідає еколог Владислав Балінський.

Трагедія на Каховській ГЕС

Водночас фахівець наголошує на тому, що саме таке червоне цвітіння є одним з наслідків трагедії на Каховській ГЕС, адже значна кількість організмів, зокрема ракоподібних, вимерли під час потрапляння до солоної морської води. Тож загальне заморне явище спровокувало додаткові екологічні проблеми для Чорного моря, проте воно їх поступово долає та очищується.

«Море показало свою реакцію на потрапляння рештків прісноводних організмів та рослин у свої води. І воно подало нам певний сигнал про це шляхом зміни кольору та світіння вночі», — додає Балінський.

Але важливим моментом є те, що море самотужки швидко може впоратися з органічними забрудненнями. А коли йдеться про техногенні наслідки, зазначає еколог, то тут вже без людини не минеться, адже саме люди можуть запобігти ще більшому забрудненню.

«Забруднення важкими металами, хімікатами та реагентами є дуже небезпечним. Адже вони станом на сьогодні уже перевищують норму у десятки разів. І, на жаль, цей процес на сьогодні лише продовжується. А це лише наслідки, які ми можемо побачити», — наголошує експерт.

Майбутнє Чорного моря

Слід зазначити, що природі властиво накопичувати шкідливі речовини та елементи, про які можемо дізнатися навіть не ми, а наступні покоління. Тож Владислав Балінський застерігає, що потрібно уважно стежити за будь-якими змінами в екосистемі.

«Є багато органічних та неорганічних сполук, які розщеплюються з часом. І цей процес може тривати дуже довго, навіть десятки років. Зокрема, це можуть бути хлорорганічні сполуки. І наслідки після їхнього розпаду дуже невтішні», — каже еколог.

Особливу увагу слід приділити саме до глибин Чорного моря, де осідають ці сполуки. Але під час війни цього зробити не вдасться через загрозу з боку РФ. Як розповідає еколог, чорноморське дно може бути «сповільненою бомбою», тоді як життєвий шар біля поверхні води буде функціонувати нормально.

«Глибинне середовище сірководне, там немає кисню та життя взагалі. Тому Чорне море дуже вразливе. І загрози таких катастроф у ньому можуть сильно вплинути на біорізноманіття організмів, такі як риби, раки та одноклітинні організми», — зазначає Владислав Балінський.

Небезпека Чорного моря

На сьогодні Чорне море залишилося єдиною рекреаційною зоною для всієї України, тому до перлини біля моря прикута особлива увага, адже саме Одеська затока приймає усіх охочих до відпочинку, що підвищує ризики розмноження різноманітних бактерій. Це може впливати на стан здоровʼя людей.

«Ми розуміємо, що море брудне і без нас. Але якщо спитати, що треба робити, то ми маємо знати, що в морі багато військового сміття, такого як міни та інші вибухові предмети. І спочатку це все потрібно звідти дістати, а потім вже думати, як очистити решту. І ця проблема є не лише в українських водах — вона взагалі розповсюдилася по всьому Чорному морю. Тому це завдання стоятиме перед всіма країнами, в яких є до нього доступ», — розповідає Балінський.

Після вилучення військового сміття з моря необхідно його дослідити. Це допоможе у вивченні того, які саме сполуки воно встигло виділити у водойму, наприклад, ракетне паливо чи мастило. Крім того, на стані та якості позначається й спуск стічних вод.

Як війна позначається на морських мешканцях

Рух ворожих кораблів у Чорному морі на початку війни створив дуже велике шумове забруднення. Все це негативно позначилося на морській флорі та фауні, яка досі не може від цього оговтатися. Пуски ракет та сонари на суднах повпливали на різні популяції, які сьогодні потрібно відновлювати. Так, у нацпарку «Тузлівські лимани» організували на своїй території центр для адаптації постраждалих китоподібних та дельфінів

«Ми бачимо, як страждають від війни риби та ссавці. І нам треба допомогти їм у відновленні, щоб у перспективі не отримати десятки вимираючих видів тварин», — каже фахівець.

Чорне море має обмежений водообмін лише через протоки Босфор та Дарданелли. Саме тому в ньому підвищені ризики накопичення різних забруднювачів. За словами еколога, вони небезпечні тим, що утворюють на воді певну плівку, що уповільнює популяцію низки важливих одноклітинних організмів.

«Враховуючи, що море має велику площу, то й вимирає велика кількість цих організмів. Та й ця плівка обмежує до них доступ кисню, якого і так мало у Чорному морі», — додає еколог.

Опріснення Чорного моря — чим загрожує

Процес опріснення Чорного моря постійний та циклічний. Він відбувається щороку у міжсезоння і великих змін для екосистеми не несе. До того ж ця водойма унікальна, бо через низький рівень солоності у ній можуть жити деякі прісноводні риби, які час від часу мігрують з річок.

«В Одеській затоці дуже низька солоність, саме тому багато видів не прижилися у ній. Але для нас це загалом добре, адже рівень води у річках з кожним роком знижується, а, наприклад, Дунай або Дністер зможуть поповнитися саме з води Чорного моря. Тому його опріснення боятися не варто», — розповідає Владислав Балінський.

Також Чорне море повʼязане з багатьма лиманами, що дуже позитивно впливає на водойму, бо її життєвий шар становитиме до 150 метрів, в якому постійно перебуває риба. Це дає їй змогу постійно переміщуватися затокою. Таким чином, деякі види можна зустріти як на Тилігульському лимані, так і в гирлі Дунаю.

«Життєвий шар Чорного моря утворює певну шельфову зону, яка заходить далеко вглиб. Вона є колискою для всіх живих істот. І лимани, які до неї примикають, допомагають рибі розмножуватися. Бо саме для цього риба заходить у прісну воду. Тому від лиманів залежить дуже багато», — наголошує еколог.

Скільки потрібно часу на очищення екосистеми

Сьогодні багато експертів кажуть, що забруднення ґрунтів внаслідок війни — це наслідки, які буде видно через кілька років. Водночас у морі ці процеси відбуваються набагато довше, адже після розпаду елементи просто залишаються у певних його шарах. Крім цього, трагедія на Каховській ГЕС додала проблем для моря, на ліквідацію яких потрібен час.

«Якщо говорити про пестициди, то вони розкладаються десятиріччя. А от важкі метали не розкладаються взагалі — вони просто будуть поступово осідати і утворювати відкладення. Але є небезпека, що іноді вони можуть підійматися і знову потрапляти в обмін речовин, провокуючи такі вторинні забруднення. Саме тому треба вивчати ці процеси, щоб можна було будувати якісь очікування і знати, скільки часу в нас ще є», — підсумовує Владислав Балінський.

Екосистема Чорного моря і до початку повномасштабної війни була не в найкращому стані через наслідки людської життєдіяльності. Проте вторгнення Росії лише погіршила його та принесла нові загрози, які наразі невідомі людству. Тож залишається лише чекати закінчення бойових дій та займатися відновленням водойми, аби врятувати екологію не лише України, а і всього світу!