Поблизу Норвегії у Баренцовому морі зафіксували полювання тріски на 10,6 мільйона особин мойви, яке відбулося всього за чотири години. Один з авторів статті зазначив, що це може бути найбільшим полюванням в історії спостережень. Як виявилося, до нього призвело те, що мойви збилися у великий косяк, який трісці було легше помітити. Такі результати допоможуть краще зрозуміти, як збільшення чи зменшення популяції одного виду риб впливає на звички у полюванні інших. Дослідження опублікували в журналі Communications Biology.
Як косяк мойви потрапив у пащу хижаків?
Дослідники спостерігали за взаємодією мойви та тріски за допомогою акустичних датчиків, які випускали звукові хвилі, а потім фіксували їх резонанс у плавальних міхурах риб, які у мойви та тріски сильно відрізняються за розмірами. Таким способом вдалося фіксувати популяції риб на території площею в тисячі квадратних кілометрів.
Як виявилося, коли щільність популяції мойви досягає критичного рівня у 1,4 особини на квадратний метр, то риби утворюють щільні косяки, які миттєво приваблюють хижаків, таких як тріска. У відповідь на збільшення кількості здобичі щільність косяків тріски теж зростає, а рибини починають організованими групами нападати на мойву, що призводить до винищення до 0,1-0,2 відсотка загального запасу мойви у Баренцовому морі.
Щільність популяції мойв (зліва) та тріски (справа). У верхньому рядку щільність почала досягати критичної точки, через що мойва зібралася у косяки, а за ними — і тріска. Це призвело до швидкого полювання на мойву та її чисельність зменшилася (зліва внизу). Pednekar et al. / Communications Biology, 2024
Такі результати вказують на те, що не лише зменшення, але й різке збільшення чисельності популяції риб може зсувати рівновагу в екосистемах. Це потрібно враховувати під час планування рибальства та у програмах збереження морського біорізноманіття.