Як Земля пережила падіння метеорита, що розірвав морське дно і закип'ятив океани

26.10.2024   23:30    47

Величезний метеорит, вперше виявлений у 2014 році, спричинив найбільше цунамі за всю історію людства і навіть «закип’ятив» воду в океані, твердять вчені.

Космічний камінь, який у 200 разів перевищував той, що знищив динозаврів, врізався в Землю три мільярди років тому, коли наша планета була у зародковому стані.

Вчені вирушили до місця його падіння в Південній Африці, щоб відколоти шматки породи та зрозуміти причину катастрофи.

Команда дослідників також знайшла докази того, що потужні удари астероїдів принесли на Землю не лише руйнування — вони також сприяли розвитку перших форм життя.

«Ми знаємо, що після формування Землі в космосі було ще багато уламків, які могли в неї врізатися», — розповідає Надя Драбон, геолог з Гарвардського університету та провідна авторка дослідження.

Останні новини:  Обертання Землі нахилилося на 31,5 дюйма

Вона додала, що зіткнення з астероїдами згубні для життя. Але їхнє дослідження свідчить, що вони могли мати й позитивний вплив і фактично запустили процес формування бактерій, що живляться фосфором і залізом.

Гігант під назвою S2 був учетверо більший за гору Еверест і в 200 разів масивніший за метеорит, що знищив динозаврів.

Удар спровокував потужне цунамі, що змішало води океану, спричинивши кипіння верхнього шару.

Надя та її колеги вирушили до Південної Африки, щоб зібрати зразки гірських порід

Автор фото, Nadja Drabon




Підпис до фото, Надя Драбон та її колеги вирушили до Південної Африки, щоб зібрати зразки гірських порід на місці падіння метеориту

Професорка Драбон з колегами тричі їздили на місце падіння метеориту, заїжджали якомога далі у гори, решту шляху долали з рюкзаками.

Останні новини:  Вчені знайшли пластик в 50% бляшок артерій: нове дослідження

Їх супроводжували рейнджери з автоматами, щоб захистити від диких тварин і браконьєрів.

Вони шукали крихітні уламки породи, що лишилися після удару. За допомогою кувалд вчені зібрали сотні кілограмів породи і відвезли їх до лабораторій для аналізу.

Найцінніші зразки професорка Драбон поклала у свій багаж.

«Зазвичай мене зупиняє охорона, але я довго розповідаю їм про те, наскільки захопливою є наука, і тоді їм стає нудно, вони пропускають мене», — каже вона.

Надя та її колеги у Східному Барбертонському зеленокам'яному поясі в Південній Африці

Автор фото, Nadja Drabon

Підпис до фото, Команда дослідників подорожувала з рейнджерами, які захищали їх від диких тварин

Дослідники реконструювали, що саме зробив метеорит S2, коли врізався в Землю. Він утворив 500-кілометровий кратер і подрібнені камені, що летіли з неймовірно високою швидкістю, сформувавши хмару, яка облетіла всю земну кулю.

Останні новини:  Звуки Юрського періоду: що говорять вчені про голоси динозаврів

«Уявіть дощову хмару, але замість крапель води з неба падають краплі розплавленої породи», — каже професорка Драбон.

Величезне цунамі прокотилося по всій земній кулі, розірвало морське дно і затопило узбережжя.

Вся ця енергія згенерувала величезну кількість тепла, яке призвело до кипіння океанів, спричинивши випаровування до десятків метрів води. Це також підвищило температуру повітря до 100 градусів за Цельсієм.

Небо стало чорним, густа хмара пилу огорнула планету, зупинивши будь-яку фотосинтетичну активність.

Попри це, життя на Землі збереглося.

Розвиток отримали одноклітинні організми, які харчуються фосфором і залізом. Залізо, як вважають учені, викинуло з глибин океану на мілководдя цунамі, а фосфор приніс на Землю сам метеорит.

Камінь з морського дна

Автор фото, Nadja Drabon

Підпис до фото, Геологи проаналізували породу, на якій видно сліди розривів морського дна

Нові дані свідчать, що великі удари цунамі були схожі на гігантське добриво, яке розкидало необхідні для життя інгредієнти по всій земній кулі.

За словами професорки Драбон, ці знахідки підтверджують думку вчених про те, що удари метеоритів прискорили еволюцію життя на Землі в перші роки її існування.

«Схоже, що життя після зіткнення отримало дійсно сприятливі умови, які дозволили йому розквітнути», — пояснює вона.

Результати дослідження опубліковані в науковому журналі PNAS.