904
Китайські вчені запропонували інноваційний метод зберігання даних у ДНК, здатний прискорити і здешевити процес запису. Їхній підхід використовує метилювання вже наявних ланцюжків ДНК, що відкриває нові перспективи для створення масштабованих і стабільних сховищ даних.
Китайські вчені представили метод зберігання даних у ДНК, який може серйозно змінити підхід до запису інформації в цій галузі. Група дослідників з Пекінського університету і ще трьох наукових установ опублікувала роботу, де вони описали, як метилювання ДНК дає змогу вибірково змінювати “епі-біти” на наявних ланцюжках ДНК. Це прискорює процес запису даних, однак технологія поки що не готова до масового застосування.
Запис даних у ДНК дає неймовірну щільність – до 215 Пбайт на 1 грам. Однак традиційні процеси запису і читання залишаються надто повільними і дорогими. Зазвичай для зберігання інформації створюють нові послідовності, але китайські дослідники запропонували наносити дані на вже наявні нитки, що може зменшити витрати і заощадити час.
Метод “епі-бітів” імітує природний процес метилювання ДНК, який дає змогу ланцюжкам ДНК еволюціонувати протягом життя. Дослідники створили 700 “рухомих типів” ДНК з нуклеїнових кислот. Процес може проводитися вручну або автоматично. Під час експерименту вони автоматично закодували зображення обсягом 18 833 і 252 504 біта зі швидкістю 350 бітів за реакцію.
Для зберігання даних застосовується система штрих-кодів, що дає змогу точно визначити місце розташування фрагментів інформації та витягти їх з потрібною швидкістю і точністю. Процес запису вручну досить простий – 60 добровольців без спеціального досвіду змогли за допомогою сервісу iDNAdrive закодувати 5000 бітів тексту.
Цей метод дає змогу використовувати сильні сторони ДНК-сховищ – високу щільність і довговічність, а також додає програмованість і масштабованість. Поки ж технологія не готова до широкого застосування – запис ведеться зі швидкістю всього 40 біт/с, що приблизно в 30 мільйонів разів повільніше, ніж на жорсткий диск. Проте, вартість процесу вже значно знизилася – на 90% порівняно зі створенням нових послідовностей
