400
Професійні астрономи разом з аматорами зробили революційне відкриття, у якому їм ще й допоміг штучний інтелект. Разом вчені ідентифікували справді унікальну потрійну зоряну систему під назвою TIC 290061484, яка втрапила у поле зору апарату NASA Transiting Exoplanet Survey Satellite (TESS).
TIC 290061484 являє собою дві однакові зорі, що обертаються навколо одна одної кожні 1,8 дня, а також третю зірку, яка обертається навколо цієї пари лише за 25 днів. Це відкриття побило попередній рекорд найкоротшого зовнішнього орбітального періоду в таких системах. Його встановили у 1956 році, і колишня рекордсменка оберталася навколо внутрішньої пари за 33 дні.
“Завдяки компактній, граничній конфігурації системи ми можемо виміряти орбіти, маси, розміри та температури її зірок, – кажуть науковці. – І ми можемо вивчати, як сформувалася система, і прогнозувати, як вона може еволюціонувати”.
Тріо розташоване в сузір’ї Лебедя. З нашого погляду система виглядає майже пласкою, і це говорить про те, що зорі затьмарюють одна одну під час руху по орбіті. Коли це відбувається, ближча зірка блокує частину світла дальньої зірки. Завдяки такому мерехтінню систему і вдалося ідентифікувати. Вчені використали машинне навчання, щоб проаналізувати величезні масиви даних про зоряне світло з TESS та виявити закономірності у затемненні, що створюють зорі. Потім команда вчених-аматорів продовжила фільтрування.
“Ми в основному шукаємо ознаки компактних багатозіркових систем, незвичайних пульсуючих зірок у подвійних системах і дивних об’єктів, – заявив почесний професор фізики в Массачусетському технологічному інституті в Кембриджі Сол Раппапорт, який вже понад десять років очолює групу візуальних досліджень. – Дуже цікаво виявляти такі системи, тому що вони рідко зустрічаються, але можуть бути більш поширеними, ніж припускають поточні підрахунки”.
Зірки у нововідкритій системі обертаються майже в одній площині, і вона дуже стабільна попри їхню тісну конфігурацію. Вчені говорять, що орбіти тріо вписуються в меншу площу, ніж орбіта Меркурія навколо Сонця. Гравітація кожної з зірок не дуже сильно впливає на інші, як це могло б бути, якби їхні орбіти були нахилені в різні боки.
Вчені вважають, що зорі сформувалися разом в результаті одного і того ж процесу росту, який не дозволив би сформуватися планетам навколо будь-якої з них на дуже близькій відстані. Винятком може бути одна далека планета, яка обертається навколо всіх трьох. З віком внутрішні зірки розширюватимуться і врешті-решт зіллються, що спричинить вибух наднової. Це станеться орієнтовно через 20-40 млн років.
Тим часом астрономи продовжують пошуки потрійних систем із ще коротшими орбітами. Це важко зробити за допомогою нинішніх технологій, але вже за кілька років їм допомагатиме новий інструмент. Очікується, що космічний телескоп NASA імені Ненсі Грейс Роман пропонуватиме детальніші зображення, ніж TESS. І якщо TESS має широкий кут огляду, його майбутній колега дивитиметься значно глибше.
“Ми мало знаємо про більшість зірок у центрі галактики, окрім найяскравіших, – повідомив співавтор дослідження Браян Пауелл. – Зображення з високою роздільною здатністю допоможе нам виміряти світло від зірок, які зазвичай зливаються між собою, забезпечуючи найкращий погляд на природу зоряних систем в нашій галактиці”. А оскільки телескоп Ненсі Грейс Роман відстежуватиме світло від сотень мільйонів зірок у межах одного зі своїх основних досліджень, він допоможе астрономам знайти більше аналогічних зоряних систем.
