У космосі виявлено одну з найбільших вуглецевих молекул: чому це важливо

Наукпоп-медіа Live Science інформує: 843 роки тому, у 1181 році, астрономи з Китаю та Японії зафіксували появу яскравої нової зірки поблизу сузір’я Кассіопеї. Згодом стало зрозуміло, що це був вибух наднової, який отримав назву SN 1181. Тоді зірка світилася на небі до лютого 1182 року, а потім зникла з виду. Тільки нещодавно астрономи підтвердили, що залишком цієї наднової є туманність Pa 30.

Ця туманність вважається унікальною, адже всередині неї збереглася так звана «зірка-зомбі» — білий карлик. Це ядро колишньої зірки, яке зазвичай не зберігається у залишках наднових. Температура білого карлика досягає 200,000 градусів Цельсія, що робить його однією з найгарячіших зірок у відомому Всесвіті. Відкриття привернуло увагу науковців, оскільки такі об’єкти є надзвичайно рідкісними.

Нещодавно дослідники створили детальну карту туманності Pa 30, яка показує нитки газу, що простягаються від білого карлика до краю туманності. Вони також з’ясували, що туманність розширюється зі швидкістю приблизно 3,5 мільйона кілометрів на годину. Ця швидкість не змінилася з моменту вибуху, що свідчить про постійний характер процесу розширення.

А проте, туманність Pa 30 має несподівано асиметричну структуру, на відміну від більшості інших залишків наднових. Вчені наразі не можуть пояснити причини такої нестабільності. Існує припущення, що вона виникла ще на початковій стадії вибуху, проте деталі цього процесу залишаються загадкою.

Астрономи продовжують спостереження за туманністю, щоб краще зрозуміти її природу та причини такої унікальної структури. Вони сподіваються, що ці дослідження допоможуть розкрити більше таємниць про наднові та еволюцію зірок у Всесвіті.