171
Однак, щоб не нашкодити саджанцям потрібно знати їх біологічні особливості та вимоги до умов зростання.
Восени ми садимо найстійкіші до зимових умов культури. Це, в першу чергу, яблуня, груша, садова горобина, глід і калина. Серед ягідних культур — смородина чорна, червона, аґрус та малина. Ці рослини є історично місцевими породами, які добре переносять осінню посадку, встигають укорінитися до настання холодів і чудово зимують.
Також добре підходять для осінньої посадки аронія (чорноплідна горобина), ірга канадська, лохина високоросла та жимолость синя. Для осінньої посадки лохини та жимолості варто брати рослини із закритою кореневою системою в горщиках. З відкритими коренями ці рослини краще садити лише навесні.
Осіння посадка має свої переваги. Весна, безперечно, підходить для посадки — тоді немає загрози морозів, земля відтаяла, і стає тепліше з кожним днем. Однак навесні у садівника часто багато інших турбот. Для смородини, аґрусу та жимолості, які починають вегетацію одними з перших, можна не встигнути висадити їх у найкращий час до набрякання бруньок. Це стосується і малини, бруньки якої набухають швидко й легко обламуються під час посадки, що негативно позначається на стані рослин.
Малина також швидко починає відростати з бруньок на кореневищах, і ці молоді паростки теж легко обламуються, що призводить до ослаблення саджанця і втрати майбутніх пагонів. Тому ми рекомендуємо садити смородину, аґрус та малину восени. Рослини, які спокійно пішли на зимівлю, прокинуться рано навесні, щойно відтане ґрунт, і без затримок почнуть рости на новому місці.
Найкращий час для осінньої посадки — це кінець вересня і жовтень. Можна садити й у листопаді та навіть грудні, поки ґрунт не скутий морозами. Однак краще завершити посадку за кілька тижнів до сильних заморозків, щоб рослина встигла адаптуватися та вкоренитися до настання холодів.
Перед покупкою саджанців заздалегідь визначте кількість і місце, де вони будуть рости. Часто, піддавшись “садовій лихоманці”, ми скуповуємо все, що подобається, і наскільки вистачає грошей. А потім розуміємо, що висаджувати вже ніде.
Посадкові місця плануємо з урахуванням відступів від меж ділянки та рекомендованих відстаней між деревами та кущами. Для високорослих дерев на сильнорослій підщепі відстань до межі сусідньої ділянки має бути не менше трьох метрів, для плодових дерев на середній і слаборослій підщепі — два метри, а для ягідних і декоративних кущів — один метр.
