Людські стовбурові клітини вилікували розрив сітківки у макаки

10.10.2024   10:30    14

Пересадка людських стовбурових клітин допомогла вилікувати у макаки розрив сітківки, який у людей літнього віку може спричиняти втрату центрального зору. Після операції на оці, стовбурові клітини сітківки успішно прижилися й утворили палички та колбочки, тобто структури ока, ключові для чорно-білого та кольорового зору. У майбутньому така технологія може допомогти лікувати вікові порушення зору і в людей. Результати дослідження опублікували в журналі Stem Cell Reports.

Як провели операцію?

Через подібність будови ока людей та інших приматів, дослідження провели на японській макаці (Macaca fuscata), яка страждала через розрив сітківки ока. Науковці використали для лікування ембріональні стовбурові клітини людини. Перед введенням стовбурових клітин в око з них сформували органоїди — 3D-утворення, які повторюють структуру сітківки. Саме око теж підготували до операції, провівши стандартні для лікування розриву сітківки процедури — видалення склистого тіла ока та мембрани навколо сітківки.

Останні новини:  Планета Уран загадковим чином стає холоднішою: вчені знайшли причину (фото)

За місяць після операції трансплантат злився з оком макаки, а після трьох місяців не показав ознак відторгнення. Незначну імунну реакцію вдалося подолати за допомогою місцевих протизапальних препаратів. У макаки значно покращився зір та здатність його фокусувати. Аналіз тканин ока показав, що з органоїдів утворилися лише колбочки та палички, але не зв’язки з власними нейронами макаки. Усе тому, що в пересаджених клітинах навмисно вимкнули ген, який відповідає за формування інших типів нейронів, щоб отримати тільки фоторецептори. Таким чином науковці прагнули відновити сприйняття світла в сітківці, яке порушується через її розрив.

Останні новини:  SpaceX запустила 23 супутники Starlink

Хоча поки пересадку провели лише одній макаці, технологія має потенціал допомагати й людям, які страждають через розрив сітківки внаслідок вікових змін в організмі. Для цього її мають випробувати на більшій кількості тварин, а пізніше — на людях.