201
25 вересня 2024 року Міністерство національної оборони Китаю оголосило, що ракетні війська Народно-визвольної армії (PLARF) провели випробувальний запуск міжконтинентальної балістичної ракети (МБР) у південній частині Тихого океану. Ці навчання, описані як частина річного плану підготовки Китаю, привернули увагу через незвичайне місце запуску: острів Хайнань. Ракета, DF-31 AG, подолала приблизно 11 700 км, перш ніж приземлитися в Тихому океані, вперше з 1980 року Китай націлився на цей район під час випробування міжконтинентальної балистичної ракети. Останній подібний захід стосувався ракети DF-5, запущеної з Центру запуску супутників Цзюцюань.
Запуск викликав дискусії щодо ядерної позиції Китаю та його прогресуючої військової модернізації. Навігаційні попередження та розрахунки траєкторії швидко виявили, що ракета була випущена з північно-східного острова Хайнань, місця, яке зазвичай не використовується для запусків міжконтинентальних балистичних ракет і не має постійної бригади МБР. Цей незвичайний вибір свідчить про те, що Китай використовував для тесту мобільну пускову установку, ймовірно, DF-31AG, що підтверджено зображеннями, опублікованими незабаром після події. DF-31AG є модернізованою версією DF-31, першої твердопаливної міжконтинентальної балистичної ракети Китаю, представленої в 2017 році для заміни попередніх моделей. DF-31AG встановлено на восьмиосьовому мобільному транспортері, який забезпечує покращену маневреність і потребує менше матеріально-технічного забезпечення, ніж попередні версії.
Dong Feng 31 (DF-31), також відома як CSS-9 за класифікацією НАТО, є мобільною далекобійною міжконтинентальною балистичною ракетою, розробленою Китаєм. Ця триступенева ракета, що працює на твердому паливі, була розроблена в 1980-х роках як наступник DF-4. Вперше представлена під час параду до Національного дня Китаю в 1999 році, DF-31 розміщена у великому контейнері, встановленому на восьмиколісному причепі, забезпечуючи значну експлуатаційну гнучкість. З орієнтовною дальністю від 8 000 до 11 700 кілометрів вона може вражати цілі на більшій частині континентальної частини Сполучених Штатів, даючи Китаю ядерний потенціал другого удару, якому важко протистояти. Точність ракети оцінюється приблизно в 150 метрів для мобільних пусків і 100 метрів для шахтних пусків.
DF-31 може нести одну ядерну боєголовку потужністю 1 мегатонну або кілька ракет, здатних доставляти три-чотири боєголовки з потужністю від 20 до 150 кілотонн. Вона використовує інерціальну навігаційну систему в поєднанні з оновленнями Stellar і GPS для підвищення точності. З точки зору мобільності, ракета транспортується на причепах HY4430, які буксируються позашляховиками, призначеними для роботи в складних умовах. DF-31 залишається центральним компонентом ядерного стримування Китаю, пропонуючи здатність швидкого удару та збільшений радіус дії, що ускладнює нейтралізацію.
DF-31 AG використовував метод холодного пуску, коли ракета викидається з каністри за допомогою стисненого газу перед запалюванням двигуна. Цей метод ускладнює геолокацію точного місця запуску, оскільки на землі не залишається слідів від опіків. Це випробування має важливе значення для Китаю, який не проводив випробування міжконтинентальних балистичних ракет у Тихому океані понад чотири десятиліття, зазвичай обираючи випробування в межах власних кордонів.
Ймовірно, ракету транспортували з бригади Шаоян, приблизно за 800 км від Хайнаня, залізницею та морем, перш ніж відправити на кінцевий пункт запуску. Аналіз зображень і відео визначив ймовірний район запуску поблизу Веньчана на острові Хайнань, який, здається, є частиною нової військової тренувальної зони, що підтверджує стратегічне значення цього місця для майбутніх спостережень.
Рішення про запуск міжконтинентальної балистичної ракети з Хайнаня може служити багатьом цілям, наприклад дозволити повномасштабне випробування без випадання уламків або прольоту над іншими країнами. Цей тест також може бути частиною ширшої стратегії PLARF для відновлення довіри після внутрішніх проблем, таких як корупційні скандали та зміни керівництва. Крім того, проводячи це випробування як частину військових навчань, а не програми технологічного розвитку, Китай може прагнути продемонструвати боєготовність, зміцнюючи при цьому свій статус глобальної ядерної держави.
Пентагон підтвердив, що отримав попереднє повідомлення про запуск, що може створити прецедент для майбутніх комунікацій щодо зменшення ризиків. Залишається з’ясувати, чи продовжить Китай проводити такі випробування за межами своїх кордонів і чи підтримуватиме політику сповіщення відповідних держав перед запуском.
