242
Науковці нещодавно виявили предка вимерлого тасманійського тигра, який мав “надзвичайно товсті” щелепні кістки, аби обгризати здобич, включаючи кістки та зуби, пише Успіх in UA.
Зокрема у ньому описується три стародавніх види сучасних тилацинів, які відомі як тасманійські тигри, що вимерли 88 років тому.
За словами дослідників, нововідкриті види були “безсумнівно, найдавнішими представниками” тасманійського тигра та жили в Австралії 23-25 мільйонів років тому, під час пізнього олігоцену. Зокрема їхні скам’янілості було знайдено на території Всесвітньої спадщини Ріверслі.
Тому дослідження дає більше інформації про екологію регіону мільйони років тому, змінюючи попередні уявлення, повідомляє unian.
“Колись висунута ідея про те, що в Австралії протягом цих 25 мільйонів років домінували хижі рептилії, поступово руйнується, оскільки з кожним новим відкриттям збільшується кількість скам’янілостей сумчастих хижаків, таких як ці нові тилациніди”, – пояснив провідний автор дослідження Тімоті Черчилль.
Нині науковці вважають, що різноманітність ссавців-хижаків у районі Ріверслі в цей період може конкурувати з будь-якою іншою екосистемою у світі.
“Найбільший з нововідкритих видів, Badjcinus timfaulkneri, важив до 11 кг, приблизно стільки ж, скільки великий тасманійський диявол. Він мав надзвичайно товсту щелепну кістку, яка дозволяла йому трощити навіть кістки і зуби своєї здобичі. Цей вид був споріднений з набагато меншим, раніше відкритим видом B turnbulli, який був єдиним іншим тилацинідом, відомим з цього періоду”, – зауважили у матеріалі.
Інший вид, який знайшли під час нещодавніх розкопок, мав назву Nimbacinus peterbridgei. Він був розміром з мальтійського тер’єра, зазначають дослідники.
За словами вчених, це був хижак, який харчувався дрібними ссавцями та іншими видами здобичі, які мешкали разом з ним у стародавніх лісах. Дослідники припустили, що N. peterbridgei може бути найдавнішим прямим предком тасманійського тигра з усіх відомих.
Останній з трьох видів, який було виявлено у новому дослідженні, назвали Ngamalacinus nigelmarveni. Він був розміром з червону лисицю та важив близько 5,1 кг.
Скам’янілості молочних залоз цього виду говорять про те, що він був дуже м’ясоїдним, “більше, ніж будь-який інший тилацинід подібного розміру”.
“Ці тилациніди демонструють дуже різні зубні адаптації, що дозволяє припустити, що в цей період існувало кілька унікальних ніш для хижаків. Всі ці лінії, окрім однієї, яка привела до сучасного тилацину, вимерли близько 8 мільйонів років тому.
Ця лінія цих істот, що проіснувала понад 25 мільйонів років, закінчилася зі смертю Бенджаміна, останнього тасманійського тигра в зоопарку Бомаріс у Хобарті, 7 вересня 1936 року”, – розповів співавтор дослідження Майкл Арчер (Michael Archer).
