Фото: Подробиці
Російський бюджет недоотримав рекордну суму податків
Західні санкції боляче б’ють по російських компаніях, які виявилися відрізані від ринків збуту та каналів закупівлі обладнання. В результаті прострочена заборгованість перед бюджетами підскочила до рекордного рівня за весь час.
У 2024 році російські компанії зіткнулися з великими фінансовими проблемами через санкції, через що не мали грошей для сплати податків до бюджету. Про це у четвер, 19 вересня, повідомило видання The Moscow Times із посиланням на статистику Росстату.
Зазначається, що за перше півріччя обсяг простроченої заборгованості організацій перед бюджетами всіх рівнів підскочив у 3,3 рази і на кінець червня досяг 176,2 млрд рублів — рекордного рівня за весь час доступної статистики.
Невиплати податків почалися у квітні, коли сума простроченої заборгованості зросла разом із 43,8 до 152,9 млрд рублів. У травні вона збільшилася ще на 13,4 млрд, до 166,3 млрд, а в червні додала додатково 10 млрд рублів.
При цьому головними податковими боржниками стали сировинні компанії, в першу чергу нафтогазові, випливає зі статистики: на сектор видобутку корисних копалин на кінець червня припадало три чверті сумарної податкової заборгованості — 137,2 млрд рублів, з яких 132 млрд заборгували компанії, що добувають нафту і газ.
Другим найбільшим боржником стала обробна промисловість (8,9 млрд рублів). Лише трохи від неї відстала будівельна галузь (7,5 млрд рублів).
Видання зазначає, що податкові проблеми бізнесу наростають у міру того, як прибутки, з яких потрібно розплачуватись з бюджетом, стрімко скорочуються, а банки масово блокують транскордонні платежі. У червні сальдований фінансовий результат з економіки (прибутки мінус збитки) скоротився в 4 рази на річному вираженні — до 860 млрд рублів. Вугільна промисловість стала збитковою (мінус 7,1 млрд. рублів). 9% прибутків за півроку втратили металурги, на 22%, просіли прибутки нафтопереробних заводів, понад 26% сальдованого прибутку втратили компанії роздрібної торгівлі.
У сировинних експортерів взагалі почали виникати касові розриви, розповідав Reuters на початку вересня джерело у великому російському банку. За його словами, експортери брали юаневі кредити у Росії, щоб продавати на біржі валюту, зокрема для сплати податків. Але «реальна виручка зависла через поточні складні платіжні ланцюжки — віддавати банкам нема чого», нарікав банкір.
Посилення західних санкцій приносить все більше головного болю компаніям, які виявилися відрізані від ринків збуту та каналів закупівлі обладнання. Лише 2% топ-менеджерів великого бізнесу не помітили наслідків санкцій у своїй роботі, показало опитування Центру сталого розвитку Школи управління Сколково та консалтингової компанії «Технології довіри».
Про користь санкцій заявили лише 7% респондентів із 102 великих компаній із 17 галузей. При цьому 66% поскаржилися на негативні ефекти подій останніх років, причому 22% оцінили їх як «вкрай високі».