Непереможні істоти: ці тварини змогли пережити 5 масових вимирань на Землі

За останні 500 млн років на Землі відбулося щонайменше 5 відомих масових вимирань тварин. Ці події призвели до масштабних змін на нашій планеті, якщо йдеться про існуюче на ній життя. Деякі види тварин попри все змогли пережити ці вимирання і досі мешкають на Землі. Про них виданню Forbes розповів біолог Скотт Треверс із Ратгерського університету, США.

 

На нашій планеті за останні 500 млн років відбулося 5 масових вимирань живих істот.

• Ордовиксько-силурійське вимирання сталося приблизно 443 млн років тому. Це одне з найбільш ранніх відомих масових вимирань, яке, як вважається, було спричинене насамперед коротким, але інтенсивним льодовиковим періодом. Він призвів до падіння рівня моря і руйнування морського середовища існування живих істот. Втрата середовища проживання і похолодання призвели до вимирання приблизно 85% морських видів.
• Девонське вимирання сталося приблизно 375 млн років тому. Це була не одинична подія, а серія вимирань, що розтягнулися на кілька мільйонів років. У цьому випадку зникло переважно морське життя, включно з ранніми хребетними тваринами. Серед причин вимирання називають високу вулканічну активність, глобальне похолодання і поширення рослин.
• Пермське вимирання відбулося приблизно 252 млн років тому. Масове вимирання наприкінці пермського періоду є наймасштабнішим вимиранням в історії Землі. Унаслідок цієї події зникло приблизно 96% морських видів і 70% наземних видів. Вважається, що сильні виверження вулканів призвели до викиду величезної кількості парникових газів, що призвело до глобального потепління і окислення океану.
• Тріасово-юрське вимирання сталося приблизно 201 млн років тому. Тоді вимерло близько 50% морських видів і багато наземних хребетних. Серед причин вимирання називають вулканічну активність, пов’язану з розпадом суперконтиненту Пангея, що призвело до кліматичних змін, окислення океану і порушення вуглецевого циклу.
• Крейдово-палеогенове вимирання відбулося приблизно 66 млн років тому. Вимирання наприкінці крейдяного періоду відоме раптовою загибеллю динозаврів і багатьох інших видів. Вважається, що основною причиною вимирання є падіння величезного астероїда поруч із півостровом Юкатан (Мексика), внаслідок чого утворився кратер Чиксулуб. Падіння астероїда призвело до серйозних змін клімату, включно з ефектом «ядерної зими», коли різко знизилася температура. Вимирання знищило приблизно 75% видів, включно з непташиними динозаврами.

Навіть у розпал масштабної екологічної катастрофи деякі тварини знайшли спосіб подолати труднощі та вижити. Ось чотири види, яким вдалося вижити під час масових вимирань на Землі.

Мечохвости

Мечохвости мають тіло, яке залишається відносно незмінним протягом понад 450 млн років. Їхній жорсткий екзоскелет забезпечує чудовий захист від хижаків та екологічних стресових явищ, тоді як їхня проста, ефективна анатомія дала їм змогу адаптуватися до різних умов навколишнього середовища та його змін. Наприклад, мечохвости можуть жити як у мілководних прибережних водах, так і на дні глибоких океанів. Вони також можуть витримувати різний діапазон температур океану і живуть у різних частинах нашої планети.

Мечохвости створюють величезну кількість потомства, що збільшує їхні шанси на виживання, незважаючи на зміни навколишнього середовища. Вони також мають унікальну і високоефективну імунну систему.

Наутилуси

Наутилуси існують на Землі вже приблизно 500 млн років. Ці головоногі молюски добре пристосовані до глибоководного середовища проживання, де умови відносно стабільні порівняно з поверхневими водами.

Здатність жити в цих більш стабільних середовищах, можливо, допомогла наутилусам уникнути деяких з найсуворіших наслідків масових вимирань. Наутилуси харчуються дрібною рибою, ракоподібними і падлом. Їхній гнучкий раціон і здатність харчуватися падлом, можливо, сприяли їхньому виживанню за часів відсутності великої кількості їжі.

Целаканти

Целаканти є частиною стародавнього роду лопастеперих риб, які виникли понад 400 млн років тому. Представником цього роду, що живуть досі на Землі, є різні види латимерій. Особливості тіла целакантів дозволили їм адаптуватися до мінливих умов без серйозних змін у будові тіла. Як і наутилуси, багато целакантів живуть у глибоководному середовищі, яке менше схильне до впливу наслідків масових вимирань.

Целаканти мають унікальну фізіологічну структуру, включно з плавальним міхуром і добре розвиненою системою зору для виявлення здобичі в темних глибинах океану. Ці адаптації допомогли їм процвітати протягом сотень мільйонів років.

Акули

Варто визнати, що одними з довгожителів на Землі є морські істоти, які в деяких людей викликають страх. Акули існують уже понад 400 млн років і виробили низку адаптацій, які дали їм змогу вижити під час масових вимирань. Ось деякі з них:

• Різноманітний раціон і стратегії полювання. Акули є хижаками з широким спектром стратегій харчування. Така гнучкість у харчуванні дозволила їм адаптуватися до мінливих джерел їжі та умов навколишнього середовища.
• Ефективне розмноження. У акул є різні репродуктивні стратегії, включно з відкладанням яєць і живонародженням. Їхня здатність розмножуватися різними способами допомагає гарантувати, що їхні популяції можуть відновлюватися.
• Міцна фізіологія. У акул хрящовий скелет, який легший і більш гнучкий, ніж кістковий. Ця адаптація дає змогу акулам бути хорошими плавцями і знижує витрати енергії на підтримання плавучості.