170
Орбітальний період планети становить лише 5,7 години.
Відкриття допоможе вченим краще зрозуміти процеси, що лежать в основі таких взаємодій зірки та планети. Але воно також кидає виклик розумінням архітектури планетних систем.
Фей Дай помічник астронома в Інституті астрономії Гавайського університету та провідний автор дослідження розповів про те, чи може щось подібне статися у Сонячній системі, наприклад, із Землею.
«Приливна руйнація може бути потенційною долею кам’янистих планет. Схоже, що близько 10% зірок, подібних до Сонця, могли поглинути свої кам’янисті планети. Ця система TOI-6255 є найвідомішим прабатьком цих подій поглинання планет. Приливна руйнація кам’янистих планет дозволяє нам досліджувати їхній внутрішній склад і порівнювати із Землею», — заявив він.
У ході дослідження вчені спостерігали за планетою TOI-6255 b, радіус якої становить 1,08 радіусу Землі, а маса – 1,44 від земної. Планета знаходиться на відстані близько 65,2 світлових років від нас. Але період обертання навколо своєї зірки в 5,7 годині робить цю планету надто гарячою для життя. Крім того, її орбіта знаходиться в небезпечній близькості від так званої межі Роша. Це відстань, де менший об’єкт може обертатися навколо більшого об’єкта, поки гравітація більшого об’єкта не розірве менший об’єкт на шматки.
«Ця планета приречена на приливну руйнацію через 400 млн років, що мало в космічних масштабах (13 млрд років). Планета також приливно спотворена, прийнявши форму футбольного м’яча (відхилення від сфери 10%), для порівняння, приливне спотворення Землі через Місяць становить лише 1e-7 [0,0000001] рівня», — заявив Дай.
TOI-6255 b залишатиметься цілою ще близько 400 років, але спостереження за її поступовим руйнуванням може пролити світло на її склад і, таким чином, вчені зможуть краще зрозуміти подібності та відмінності між планетами нашої Сонячної системи та екзопланетами.
Виявлення цієї планети кинуло виклик існуючим розумінням структури планетних систем. Так, Меркурій є внутрішньою планетою Сонячної системи, але йому все ще потрібно 88 днів для здійснення обороту навколо Сонця. Але вчені називають приливну руйнацію «майбутнім кам’янистих планет».
«Приливна руйнація планет мінімальна в нашій сонячній системі. Однак вважається, що кільця Сатурна виникли внаслідок приливного руйнування супутників навколо Сатурна. Приливні сили сильно залежать від орбітального поділу, тільки об’єкти з найкоротшим орбітальним періодом зазнають значних припливів», — заявив Дай.
