1244
Храм буддійської богині милосердя Каннон розташований в японському місті Будзен між річкою Сай і підніжжям гори Куботе. Саме там насолоджувалася тишею і умиротворенням одна з відвідувачок місця, коли раптово почула тривожний собачий гавкіт.
Туристка вирішила перевірити, звідки доносяться дивні звуки, і вирушила на “поклик”. За молитовним залом храму вона побачила тріщину в стіні, звідки капала джерельна вода. Хоча відвідувачка нічого не могла розгледіти, вона чітко продовжувала чути гавкіт.
Жінка припустила, що десь у тріщині застряг бродячий пес, який кличе на допомогу. Своїми силами допомогти бідоласі відвідувачка не могла, та й не хотіла ризикувати здоров’ям, тому викликала службу порятунку.
На місце прибули двоє поліцейських. Вони ретельно оглянули храм, але всі спроби знайти бідного пса були безуспішними. А ось дивний гавкіт так і не припинявся, до того ж здавалося, що звуки лунають зовсім близько.
“Заручники ситуації” так би і залишалися в невіданні, якби не допомога місцевого жителя, що проходив повз. Тоді-то все і прояснилося.
Чоловік пояснив: ніякого собаки немає і не було. Гавкіт — всього лише витівки жаб Таго. Що? Так!
Свою назву жаби отримали від японського зоолога Катсуя Таго. На перший погляд, вони нічим не відрізняються від родичів: близько трьох сантиметрів завдовжки і дуже люблять вогкість.
У шлюбний сезон, що припадає на період з лютого по квітень, жаби Таго видають «гавкаючі» звуки. Таким способом самці намагаються залучити самок.
Дійсно, якщо прислухатися і закрити очі, схожість собачого і жаб’ячого гавкоту складно не помітити.
На цей трюк разом з поліцейськими попалася і відвідувачка храму. Схоже, тепер вони не будуть вірити не лише своїм очам, але і вухам.
