Прихований жир у м’язах може значно підвищувати ризик серцевих захворювань, навіть якщо людина не має надмірної ваги, що підтверджує нове дослідження, опубліковане в European Heart Journal.
Міжм’язовий жир, який накопичується між м’язовими волокнами, відрізняється від підшкірного жиру або жиру, що відкладається навколо внутрішніх органів. Цей тип жирової тканини є менш вивченим, оскільки його не можна легко виміряти за допомогою стандартних методів, таких як індекс маси тіла (ІМТ). Дослідження професора Вівіані Такеті з Гарвардської медичної школи показало, що «сам по собі ІМТ не завжди є хорошим показником ризику серцево-судинних захворювань».
У дослідженні взяли участь 669 дорослих із середнім віком 63 роки, які не мали закупорки серцевих артерій, але проходили обстеження через біль у грудях або задишку. Використовуючи передові методи візуалізації, такі як ПЕТ/КТ, вчені аналізували рівень жирової тканини та м’язової маси, а також відстежували учасників протягом шести років. Виявилося, що збільшення міжм’язового жиру на 1% підвищувало ризик коронарної мікросудинної дисфункції (CMD) на 2%, а ризик серйозних серцевих проблем – на 7%.
Міжм’язовий жир може викликати запалення та порушувати обмін речовин, що сприяє розвитку інсулінорезистентності та метаболічного синдрому, які, у свою чергу, пошкоджують кровоносні судини та збільшують ризик серцевих захворювань. Дослідники також виявили, що люди з більшою м’язовою масою мали нижчий ризик серцево-судинних ускладнень, тоді як підшкірний жир не впливав на ризик хвороб серця.
Результати цього дослідження можуть допомогти лікарям ідентифікувати пацієнтів із прихованим ризиком серцево-судинних захворювань, особливо серед тих, у кого ІМТ залишається в межах норми. Професор Такеті та її команда вивчають, чи можуть зміни способу життя, фізичні вправи або медикаментозне лікування зменшити міжм’язовий жир і покращити стан серця.
Експерти погоджуються, що загальна маса тіла не є єдиним визначальним фактором ризику серцевих захворювань. Доктор Раніл де Сільва з Імперського коледжу Лондона підкреслює:
Виявлення міжм’язового жиру як фактора ризику відкриває нові можливості для профілактики серцевих захворювань. Хоча необхідні додаткові дослідження для розуміння його впливу на серцево-судинну систему, наразі найкращим підходом до підтримки здоров’я серця залишається збалансоване харчування, регулярна фізична активність і медичний контроль.